У межах спецпроєкту під назвою «Стирання слова» опублікують 8 матеріалів про інструменти, які Росія використовувала для знищення української літератури. Серед них — заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральна медицина тощо.
«Читомо» запустив спецпроєкт про важливі історії та імена, яких намагалася стерти Росія, і водночас про тривання українського літературного процесу попри все. Про це повідомила пресслужба видання.
У межах спецпроєкту під назвою «Стирання слова» опублікують 8 матеріалів українською та англійською мовами про заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральну медицину супроти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості, надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам».
«Розпізнаючи та групуючи методи «колоніального стирання», кураторська команда була вражена їхньою різноманітністю: над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало все більше людей. Та завжди знаходилися «люди не зі страху», дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова», — розповіла головна редакторка «Читомо» Оксана Хмельовська.
Проєкт створюють на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст» про те, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР. Вона розпочне свою роботу 30 вересня у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні.
«У виставці «Антитекст» на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз. Спецпроєкт «Стирання слова» допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею.
«Стирання слова» реалізовується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Нагадаємо, нещодавно ми повідомляли про те, що школа попкультури Skvot запустила літературний подкаст «Короткий зміст». Його мета — популяризувати комфортне читання без страхів і табу та дослідити попкультурний аспект на тлі розвитку української книжкової індустрії.
Читайте також: 31 жовтня — літературна дискусія «Що з українською літературою?»
Фото: «Читомо»
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись