https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/c564771a018fab9df11f95239a84c3c8.git
Навчання дітей у польських школах в обмін на фінансову допомогу? Перед українськими родинами постають виклики інтеграції, ризики асиміляції та втрати зв’язку з Україною Зміст
Маємо невеликі перемоги у впорядкуванні системи освіти для українських дітей в Польщі і у відстоюванні їхніх прав.
Згідно з новим розпорядженням польського міністерства освіти від 26 серпня, українські старшокласники, які живуть в Польщі і навчаються онлайн в українських школах, можуть це робити надалі. Їхні батьки продовжать отримувати фінансову допомогу. Головна умова — це реєстрація в польських урядових установах і складання зовнішнього незалежного оцінювання в наступному році.
Це важливий момент, бо після ухвалення і підписання влітку відповідного польського закону, це питання ще деякий час залишалося неврегульованим. На жаль, не все пункти розпорядження польського Міністерства справді є чіткими, запитання виникають як в польських чиновників, так і в українських біженців. Українські батьки у Польщі розгублені. Медіа подають різну інформацію про те, коли буде втрачене це право на виплати. Хтось вважає , що це станеться лише восени 2025, інші переконані, що 800 злотих перестануть платити вже зараз, восени 2024. Я уважно стежу за цією темою, залишаюся в контакті з польськими посадовцями і українським міністерством освіти: як тільки отримаю точну і перевірену інформацію, обов’язково повідомлю про це на своєму Ютуб-каналі.
А в цій історії я хотів би відзначити відповідальний і дружній підхід польського Міністерства освіти, а також персонально віцеміністерки Йоанни Мухи.
В будь-якому разі, прогрес, який ми вже досягли в цьому болючому питанні свідчить, що відстоювання інтересів та будь-яка аргументована позиція на захист українських біженців має сенс..
Дивує, що ці проблеми досі лишаються поза увагою нашої влади, яка просто переклала свою відповідальність на плечі польських урядовців і українських батьків.
До вторгнення Польща була головним напрямком української трудової міграції. Але вона була переважно сезонною. Небагато людей приїжджало в Польщу сім’ями, тому польська влада не регулювала питання освіти наших дітей.
Нині в Польщі налічується майже 900 тисяч українців і майже 200 тисяч з них — це школярі та студенти. Польська влада довгий час закривала очі на те, що вони не відвідують місцеві школи , а це шкодить не лише їхній освіті, але й соціалізації цих дітей і молоді загалом. Це не могло тривати вічно.
Поляки відчувають відповідальність навіть за чужих дітей. Ось що про це каже віце міністерка освіти Йоанна Муха: “З 1 вересня ми запросили цих дітей до польської школи. Хочемо, щоб вони мали рівні освітні шанси. були в безпеці та під належною опікою”.
Чому поляки так довго йшли до цього рішення? Можливо, не хотіли включати репресивні заходи, як наприклад, скасування виплат для тих, хто відмовиться від польської школи. Але для цього мала бути альтернатива від українського Міносвіти.
На жаль, українська влада просто погодилася з рішенням поляків і взялася активно заохочувати їх це робити. Чому? Тому що хотіли нарешті позбутися цього клопоту проблем освіти українських дітей, повністю переклали на плечі поляків і батьків. Якщо згадати ще й згортання онлайн-освіти, яке проводить наше міністерство, в умовах демографічної кризи — це, фактично, диверсія проти нашого майбутнього. Вже маємо випадки, коли наші діти після того, як пішли в польську школу, відмовляються в майбутньому повертатися в Україну. Батьки хвилюються, що їхні діти в польській школи асимілюються та забудуть про свою батьківщину.
Про такі побоювання знають і в польському міністерстві освіти, тому польська віцеміністерка заспокоїла українських батьків: “Діти з України, які відвідують польські школи, збережуть свою ідентичність. Інтеграція, а не полонізація. Ці діти зможуть в майбутньому як розбудовувати нашу державу Польщу, так і повернутися до відбудови України”.
Вагома політична заява, і дуже добре, що польська влада розуміє важливість збереження ідентичності українських дітей.
Проте хотілося б нарешті почути про плани української влади: як вони збираються до цього долучатися. Це будуть якісь програми, курси, онлайн-школи? Хто відповідальний? Для наших урядовців — це пряма відповідальність. Наразі наша влада для галочки заявила про створення Міністерства повернення українців і одразу забула про цю ідею: в проєкті бюджету на наступний рік ніякого фінансування на нього не передбачено. Справу мусить вирішити парламент. Ще влітку я зареєстрував проєкт Закону про основи демографічної політики, який передбачає стратегію та інструменти, з допомогою яких можна уникнути демографічної катастрофи. Я закликаю депутатів проявити відповідальність перед майбутнім України і нарешті ухвалити його у парламенті.
Джерело
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
Залиште коментар