Росія й Україна надалі вдосконалюють тактику та інструменти повітряної війни.
Постійними цілями ворожих далекобійних ударів є, зокрема, об’єкти енергетики. Саме цей аспект є найважливішим у дискусії навколо Плану перемоги, візиту президента Володимира Зеленського до США та перемовин із західними партнерами про постачання зброї. Адже саме війна у повітрі, а не наземні фронтові дії, є основним чинником політичного та економічного «виживання» сторін.
Основний тренд ворожих далекобійних ударів нині: масоване застосування дронів (по 60-80 одиниць за атаку).
Це пов’язано як із тимчасовим дефіцитом крилатих ракет, так і з покращенням самих БПЛА. Повідомлялося про істотне вдосконалення «Шахедів», а також про появу в складі щоденних «роїв» БПЛА нових моделей, зокрема дешевих невибухових «обманок», що «відтягують» на себе дорогі ракети ППО. Наразі неясно, чи налагодив ворог серійне виробництво такої зброї.
Загрозливими є спроби використання «Шахедів» у гібридній війні. Вони вже регулярно «відхиляються» від курсу – залітаючи то на території Білорусі та Румунії, то (як минулої неділі) впритул до українських атомних електростанцій.
Білоруський диктатор Лукашенко використовує тему транскордонних дронів для своїх туманних заяв-погроз.
Про загрозу для українських АЕС, чи то про її імітацію ворогом, заявили міністр закордонних справ України та компанія «Енергоатом». Цій темі присвячена і свіжа стаття експертів британського інституту RUSI.
Залишається проблема ударів балістичними ракетами по цілях за межами Києва. Адже Україні досі бракує систем протиракетної оборони (Patriot PAC-3 тощо).
Інтенсифікувалися удари коригованими авіабомбами (КАБами) із російських винищувачів. КАБи вперше уразили центр Запоріжжя. Знову зросла частота ударів КАБами по Харкову. Це говорить як про недостатність ППО у прифронтових районах України, так і про зміни у ворожій техніці та тактиці.
Російські КАБи, залишаючись масовою «бюджетною» зброєю, регулярно вдосконалюються. На дії їхніх носіїв впливають і українські удари по авіабазах та складах. Можливо, ворог, у контексті цих ударів, тимчасово перебазував винищувачі між фронтами війни.
Україна завдала серію нищівних ударів БПЛА по російському тилу. Як-от, нещодавно, по складах на Кубані та Твєрьщині.
Усі три об’єкти розташовані неподалік авіабаз і найімовірніше зберігали, поряд з артилерійськими боєприпасами, і КАБи. За даними британської і естонської розвідок, на уражених складах були десятки тисяч тонн боєприпасів, знищення яких місяцями стримуватиме дії ворога на фронті.
Раніше на землі були знищені кілька ворожих винищувачів Су-34 та ймовірно база «Шахедів».
Головні висновки експертів із цих успіхів України:
Нині заборонені удари Atacms, Storm Shadow та іншими західними ракетами по території Росії залишаються необхідними. Адже уражені (але поки не цілком знищені) ворожі авіахаби у Тихорєцьку та Єйську знаходяться у межах досяжності згаданих ракет. Як і хаб у Курську.
Україна може, повинна й буде завдавати ударів углиб Росії – але наразі змушена робити це менш потужною зброєю власного виробництва.
Відповідно, коментарі західних урядів про те, що Росія «вже перебазувала сили» за межі дальності Atacms та про нібито загрозу «ескалації», є лише політичними відмовками.
ЗСУ застосовують на фронтах КАБи західного виробництва (зокрема й на Курщині). Але ця тактика, як зазначили минулого тижня закордонні експерти, обмежена нестачею винищувачів та дальністю безпечного запуску бомб. Адже Україна поки не має переваги в небі над фронтом і не може ризикувати дефіцитними літаками, які щоночі задіяні у тиловій ППО.
Новим асиметричним трендом є дедалі масовіше знищення російських розвідувальних БПЛА спеціальними українськими дронами-перехоплювачами. Хоча самі перехоплювачі є сутнісно тактичною зброєю (і застосовуються наразі фронтовими наземними частинами), їх значення вже вийшло на оперативно-тактичний рівень ППО.
У контексті сказаного, наголосимо кілька важливих, зокрема й нових, тез із дискусії про План перемоги, перемовини на Заході та постачання зброї:
Президент Зеленський регулярно обговорює із західними партнерами не лише зняття обмежень на застосування західних ракет по Росії та постачання засобів ППО, а й надання додаткових нових видів зброї, додаткової фінансової допомоги та реальних довгострокових гарантій безпеки. Це, зокрема, необхідно для оборони від балістичних ракет, захисту енергетичних об’єктів та протидії КАБам.
Серед нових видів зброї, яка може/повинна бути надана Україні, названі винищувачі Mirage, Gripen і Eurofighter європейського виробництва; американські боєприпаси JSOW та JASSM. Можливість передачі європейських винищувачів підтверджувалася західними чиновниками і є політично важливою на фоні складного діалогу зі США. JSOW та JASSM (рішення щодо яких публічно не підтверджені) – відносно сучасна зброя для запуску із F-16 та інших українських винищувачів. Експерти наголошують потребу України й у більш далекобійній та потужній зброї.
Міністр закордонних справ України лобіює розширення інвестицій західних партнерів у виробництво української зброї. Ця проривна тактика, успішно започаткована Данією, підтримується кількома членами НАТО. Кошти партнерів сприятимуть, зокрема, збільшенню виробництва вітчизняних далекобійних та «перехоплювальних» дронів. А це компенсуватиме недостатнє постачання західних ракет та літаків.