Розширення агресії на інші країни: чим, крім ядерної кнопки, Путін може залякувати Захід

У Кремлі зростає усвідомлення того, що Захід не піддається ядерним погрозам, і тому Путін активно шукає нові способи змусити дотримуватися своїх так званих червоних ліній, пишуть впливові світові ЗМІ. Які альтернативні методи шантажу можуть залишатися в арсеналі Москви, з’ясовував Фокус.

У неділю, 22 вересня лідери формату QUAD — чотиристороннього діалогу з питань безпеки (США, Австралія, Індія, Японія) заявили про неприйнятність застосування або погроз застосування ядерної зброї Росією. Зокрема, у своїй заяві, Байден, Моді, Кісіда та Ентоні Албанізі, попередньо зазначивши, що на власні очі бачили «жахливі наслідки війни в Україні», додали: «У контексті цієї війни ми поділяємо думку про абсолютну неприйнятність застосування або загрози застосування ядерної зброї. Ми підкреслюємо важливість дотримання міжнародного права і Статуту ООН».

Чому девальвує тема ядерних погроз з боку РФ
Примітно, що перед початком QUAD, Джо Байден запросив колег по «четвірці» у власний дім в Вілмінгтоні (штат Делавер), а сам саміт організував у школі, в яку ходив більш як 60 років тому. Впливові західні медіа в контексті зустрічі лідерів «квартету», особливий акцент роблять саме на ядерній компоненті.

Зокрема, The Washington Post повідомляє, мовляв, всередині Кремля зростає розуміння того, що кожне наступне використання ядерної погрози починає втрачати свою силу, а «червоні лінії» РФ систематично перетинаються.

Аналітики і чиновники, близькі до російських дипломатів, розповіли виданню, що натомість Путін активно шукає альтернативи ядерним погрозам. «Відбулося перенасичення ядерними загрозами, — сказав WP на умовах анонімності один з росчиновників. Він окремо підкреслив, що до таких заяв вже є імунітет, і вони нікого не лякають. Російський академік, «який має тісні зв’язки з високопоставленими російськими дипломатами», погодився з цим, назвавши ядерний варіант «найменш можливим» з ймовірних сценаріїв.

Своєю чергою близький до Кремля політолог Сергій Марков зауваживши, що у вищих ешелонах російської армії зростає невдоволення тим, що «ми багато говоримо про червоні лінії, але нічого не робимо», додав: «У якийсь момент нам доведеться піти на ескалацію».

Марков припустив, що можливими ескалаційними кроками РФ можуть стати удари по авіабазах Північноатлантичного Альянсу у Польщі та Румунії, де базуються винищувачі F-16. «Оскільки Росія впевнена, що в якийсь момент удари по Москві обов’язково відбудуться, то ми повинні вдарити першими», — аргументував він. Крім того, російський політолог зазначив, що Путін може спробувати збільшити загрозливу риторику і розіграти «золоту карту», пішовши на ескалацію перед виборами президента США. «Якщо Путін піде на ескалацію, то США будуть боятися ядерної війни, і Трамп переможе», — резюмував Марков.

Натомість експерти, з якими поспілкувався Фокус переконані, що Кремль, повністю не відмовляючись від ядерних загроз, паралельно буде вдаватися до нових методів шантажу.

Які гібридні методи війни задіє Путін
Зокрема експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у розмові з Фокусом зауважує наступне: «Чудово розуміючи, що на будь-який ядерний крок миттєво буде відповідь, Путін відкидає практичну реалізацію цього сценарію. Щоправда, позиція тут може змінитися у разі, якщо на території РФ матимуть місце більш широкі бойові дії. Зараз же Путін буде робити усе можливе з тим, аби переламати ситуацію на свою користь на полі бою. Власне, тому ми зараз чуємо розмови про нову мобілізацію в Росії задля досягнення тих цілей, які Путін поставив в рамках «СВО» по витісненню наших військ з Донбасу. Паралельно з цим відбуватимуться спроби відвоювати Курщину, події в якій стали для Росії додатковою міжнародною ганьбою».

Синхронно з воєнною активністю, вважає експерт, Путін буде намагатися закріпити вагу старих союзників і віднайти нових, зокрема шляхом розширення формату БРІКС з метою покращення своїх позицій в обході санкцій і на геополітичній арені загалом.

Важливо

Ядерний удар від Росії: навіщо Путін змінює доктрину з застосування нищівної зброї

«Кремль також буде створювати альтернативні майданчики для переговорів на противагу тим, які пропонує Україна. Крім того, не виключаю, що Путін розширить межі своєї агресії на інші держави чи навіть регіони. Наприклад, він може більш активно допомагати Ірану у війні на Близькому Сході, що, м’яко кажучи, не викличе задоволення Заходу. У цьому сенсі не виключаю, що Кремль може погрожувати, а може й одразу передати Ірану ядерні технології», — підкреслює Станіслав Желіховський.

За його словами, РФ також може посилювати гібридні методи шляхом підривної діяльності у виборчих процесах. «Вже зафіксовано втручання РФ в американські виборчі перегони. Схожі за своєю суттю процеси мають місце і в країнах Європейського Союзу. Один з яскравих прикладів — це ФРН, де Росія співпрацює з такими політсилами, як «Альтернатива для Німеччини» та іншими, які виступають не лише проти уряду Шольца, а й проти підтримки України. Німеччина з кожним днем все більше занурюється у свою передвиборчу гру і, думаю, тут РФ теж інтенсифікує свою роботу, щоб до вересня наступного року змінити там політичний ландшафт з тим, щоб Берлін менше допомагав Києву», — наголошує експерт.

На переконання Станіслава Желіховського російський фактор, окрім усього вищезазначеного, може також грати свою роль в гарячих точках, зокрема в деяких країнах Африки та Латинської Америки.

«Звісно, усе це буде супроводжуватися гучним вереском російської пропаганди, яка є одним з ключових інструментів Кремля. До речі, ядерна компонента з пропагандистських «пісень» РФ теж навряд чи зникне. Загалом, думаю, Росія ближчим часом вступить у боротьбу на всіх можливих рівнях, напрямках і площинах. Тобто, ми побачимо нові витки, оскільки Путін, на жаль, не збирається йти на переговори з Україною, а навпаки — акумулює зусилля задля продовження війни на знищення української держави, як такої», — резюмує Станіслав Желіховський.

Чому Кремль не відмовиться від ядерного шантажу
Своєю чергою політолог, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитро Левусь у розмові з Фокусом робить наступний акцент: «На мою думку, сьогодні не слід повністю списувати ядерний шантаж з боку Росії. Той самий Мєдвєдєв постійно про це говорить і, попри те, що його сприймають, як якогось дурника, насправді він є не просто колишнім президентом, а й досі займає вагомі посади, зокрема заступника голови Радбезу РФ, голови Комісії військово-промислового комплексу. У Росії залишається величезний ядерний потенціал, фактично уся ядерна тріада. Світовий образ Росії, яку усім слід боятися побудований саме на цьому, тому не думаю, що Кремль відмовиться від подальшої експлуатації ядерної риторики».

Експерт: «Не думаю, що Кремль відмовиться від подальшої експлуатації ядерної риторики»

Фото: Getty Images

Між тим, експерт принагідно нагадав про нещодавні ядерні навчання з ракетою «Сармат», які «закінчилися повним фіаско».

«Таким чином, ефект від гри ядерними м’язами виявився дещо іншим. Але для посилення цього ефекту у Росії є й інші варіанти. Один з них — це шантажування ядерною енергетикою. Сюди входить і можливість завдання ударів по пов’язаній з атомними електростанціями інфраструктурі України, і різнопланові маніпуляції довкола АЕС, що знаходяться в безпосередній близькості до лінії фронту — захопленій Запорізькій атомній електростанції, а також Смоленській та Курській АЕС», — наголошує Дмитро Левусь.

Крім того, за його словами, є ціла купа інших речей, що може задіяти Росія, «якою править чекіст і відповідно вся структура побудована на персонажах, які весь час займалися таємними операціями, шантажем, політичними вбивствами та підтримкою терористів».

Усі інструменти терористичного тиску, вважає політолог, неодмінно будуть задіяні Москвою з тим, аби Захід у розмові з нею був ще більш гнучким та поступливим.

Поряд з тим, Дмитро Левусь закликає не перебільшувати арсенали можливостей Російської Федерації, оскільки українські дії на Курщині, знищення далекобійною зброєю українського виробництва складів боєприпасів ворога, а також «катастрофа» з ракетою «Сармат», є наочними свідченнями того, що російська міць у світі дещо переоцінена.