Не здивуюся, якщо людожерів обиратимуть у Думу, як раніше — отруйника Лугового.
Людожери повертаються.
З новин:
Людожер, який брав участь у війні, повертається на Батьківщину.
Російська армія стала армією людожерів у прямому сенсі цього слова. А Росія стала першою країною в сучасній історії, де людожерів оголосили героями: меморіальні парти людожерів у класах, їхні портрети на дошці пошани.
Не здивуюся, якщо людожерів обиратимуть у Думу, як раніше — отруйника Лугового.
Іді Амін і Бокасса нишком їли своїх супротивників. Це був таємний привілей диктаторів. Путінська Росія переплюнула Центральну Африку. У Росії вбивати і їсти людей відкрито і безкарно може кожен піхотинець Путіна.
ЗМІ повідомляють, що в Росію з війни повернувся маніяк Дмитро Малишев.
Малишев був засуджений до 25 років позбавлення волі за вбивство людини і акт канібалізму (чоловік вирізав і з’їв серце своєї жертви).
Однак, відсидів він лише 8 років і вирушив «геройствувати» на війну, а зараз пішов у відпустку через поранення…
Ну з’їсть у відпустці ще когось — не біда, знову воювати піде.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію «Центр соціальних інновацій». Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу «Ніколло М» і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа «Путін повинен піти».
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу «Нова національна ідея Путіна». У 2016-му році була видана його книга «Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?»
Ігор Ейдман — автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, «духовні скрєпи» і «русский мир».
Джерело