https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/06b39e92c86942d73417532ebf6e878f.git
21 вересня 1610 року в Москву увійшло військо гетьмана Речі Посполитої Станіслава Жолкевського для захисту міста від бунтівників і прихильників Лжедмитрія II Зміст
Разом із польсько-литовсько-білоруським військом діяли запорозькі і донські козаки, нагадує просвітницький проєкт JNSM.
Загибель у 1591 році молодшого сина Івана IV Грозного Дмитрія стала прологом до двадцятиліття політичної нестабільності у Московському царстві, відомої як «Сум’яття» («Смута»). Після усунення з престолу Василя Шуйського і згоди боярського уряду бачити царем польського королевича Владислава сил Речі Посполитої разом із козаками рушили на Москву.
Натомість Шуйський уклав зі Швецією військову угоду під назвою Виборзький трактат, за якою в обмін на фортецю Корела з волостю (нині у Ленінградській області РФ) отимавав 5-тисячний корпус найманців під командуванням Якоба Делагарді. Але сили все одно були не рівними й коаліція, що мала на меті царювання Владислава, все одно узяла столицю Московії.
«21 вересня 1610 року в Москву увійшло чотири полки під загальною командою Олександра Корвін-Госевського», — зазначає JNSM.
Подальші два роки цей воєначальник виконуватитме обов’язки коменданта московського Кремля.
Однак, геополітичний задум Речі Посполитої з встановлення повного контролю над престолом московитів попри усю свою технічну успішність не вдалося реалізувати до кінця через особистісний чинник.
«Польсько-литовсько-московська унія так і не відбулась — королевич Владислав до Москви, де вже карбувалась срібна монета з його зображенням, не прибув, відмовляючись перейти у православ’я», — йдеться у повідомленні.
Залиште коментар