Арабо-ізраїльський конфлікт, або як його нейтрально називають події на Близькому Сході, для сторонніх спостерігачів давно перетворився на нескінченний медійний серіал, автори якого самі не знають, що буде далі, а тому імпровізують, намагаючись вгадати побажання фан-бази.
Його можна було б порівняти з Lost чи One Piece, чи навіть Pokemon на максималках, якби в кожній «серії» не гинули люди, а кульмінація «сезону» не віщувала повномасштабну війну, здатну зачепити не лише багатостраждальний регіон, але й суттєво вийти за його межі.
Огляд передостаннього сезону 24 Канал робив наприкінці липня 2024 року. Там, нагадаємо, всі очікували завершення операції ЦАХАЛ в Секторі Гази та неминучої нової повномасштабної операції проти «Хезболли» в Лівані. Рекомендуємо з цим оглядом ознайомитись, щоб пригадати, основних дійових осіб та хто такі ХАМАС і «Хезболла», що таке «Вісь спротиву» та чому прем’єр Ізраїлю Нетаньягу не бажає закінчення бойових дій на Близькому Сході та ігнорує як громадську думку власної країни, так і союзників з США та Європи.
За майже 2 місяці, що минули з часу публікації, можна констатувати, що ці дві сценарні лінії дещо занепали, натомість з’явилися нові, які більш інтригують. Як і належить новому сезону – ставки були підняті, а рівень небезпеки та тривожності суттєво зріс.
Які плани в Нетаньягу на Сектор Гази та чому це важливо
У Секторі Гази поліцейська операція попри заяви про її закінчення продовжилась. Нові спалахи спротиву знову виникали на нібито зачищених місцях, а головні події відбувалися навколо Філадельфійського коридору на кордоні цього палестинського анклаву та Єгипту.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/c3dbe1f19743e20fdefab21ee2195e25.png
Філадельфійський коридор у Секторі Гази / Мапа Jerusalem Center for Security and Foreign Affairs
Ізраїль встановив над ним контроль і доволі несподівано оголосив його головною проблемою, на яку, щоправда, не звертав уваги понад 10 років. Нині ж він став, за словами Нетаньягу, критичною основою життєдіяльності ХАМАС, бо через нього (точніше – через тунелі під ним) проходить вся логістика терористів, а лідер ХАМАС Сінвар нібито тільки й мріє, щоб втекти за його допомогою до Єгипту.
Саме через питання контролю над Філадельфійським коридором провалилася чергова потенційна угода про звільнення ізраїльських заручників – попри те, що на ній наполягали як у США, так і в самому Ізраїлі, зокрема, більшість військових, включно з міністром оборони Галантом. Прем’єр Нетаньягу її саботував, чим продовжив бойові дії в Секторі Гази на невизначений термін.
Такі дії викликали не лише роздратування США, посилили міжнародний тиск на Ізраїль, але й поглибили й без того чималий розкол в ізраїльському суспільстві. Нині чимало ізраїльтян розділяють відповідальність за нові жертви серед заручників навпіл між терористами ХАМАС і амбіціями власного прем’єра.
Показові ліквідації лідерів ХАМАСу
Амбіції Нетаньягу поширюються не лише на Газу та її околиці. У самий розпал переговорів з терористами 31 липня 2024 року в Тегерані було ліквідовано лідера політичного крила ХАМАС Ісмаїла Ганію. Це сталося після інавгурації нового президента Ірану Масуда Пезешкіана.
За кілька годин до цього ізраїльські спецслужби ліквідували в столиці Лівану Бейруті очільника бойового крила «Хезболли» Фіада Шукра (приблизно тоді ж стало відомо про ліквідацію важливого для ХАМАС польового командира Мухаммада Дейфа, одного з організаторів терористичної атаки 7 жовтня 2023 року).
Більшої демонстративності годі було й чекати. І верховний правитель Ірану аятола Хаменеї, очільник «Хезболли» Хасан Насралла пообіцяли «сіоністському утворенню» (так вороги Ізраїлю підкреслено називають цю державу) страшну кару, набагато більшу, ніж пряма ракетна атака Ірану навесні 2024-го.
Порушення законів жанру і превентивна відповідь Ізраїлю
Чи то сценарій був поганенький, або ж пауза виявилась занадто мхатівською, але «рушниця станіславського» не вистрілила. Натомість вистрілив Ізраїль. І не один раз.
16 серпня ЦАХАЛ завдав масованих ударів по позиціях «Хезболли» в південному Лівані, терористи на той час нібито готували свій великий обстріл Ізраїлю. Через тиждень ізраїльська авіація повторила екзекуцію. Понад 100 винищувачів ВПС єврейської держави водночас і потужно атакували «Хезболлу» та, схоже, знищили (або суттєво) обмежили її ракетний потенціал.
Наступна велика атака Ізраїлю проти «Хезболли» відбулась вже восени 2024 року. Починаючи з 17 вересня в Лівані стали масово вибухати пейджери членів «Хезболли», за ними – рації та інші електронні пристрої.
Від вибухів загинули десятки людей (точно відомо, що понад 35), сотні були важко поранені, тисячі зазнали пошкоджень, а всі інші – глибоко ментально травмовані. Події набули біблійних масштабів і стали нагадувати одну з «кар єгипетських». Серед постраждалих були не лише бойовики та члени «Хезболли», але й посол Ірану в Лівані Моджтаба Амані, який втратив око.
До речі, той факт, що пейджер, який мав бути лише в терористів «Хезболли», опинився в руках іранського дипломата, натякає на те, що, по-перше, делегували до Лівану пана посла не з МЗС, а з КВІР, по-друге, вказує на те, що «Хезболла» не така самостійна, як заявляє, а є проксі Ірану та керується «смотрящім» в ранзі посла.
Деталі пейджерного джихаду дійсно вражають. Нині західні ЗМІ вже написали, що це дійсно була операція Моссаду, яку готували 15 років і заради якої були створено цілу мережу підставних фірм, працівники яких, схоже, навіть не знали, що працюють на Ізраїль.
Родзинкою виступає той факт, що пейджери та рації, зроблені агентами ШАБАК і Моссаду для «Хезболли», не були сертифіковані владою Лівану (що обов’язково). Це зайвий раз підкреслює, що «Хезболлу» в Лівані ніхто не контролює, вона є державою в державі й підкоряється лише іранським кураторам.
Насправді важко уявити, що це не кіно, а реальність. Також дуже складно уявити, скільки ця операція могла коштувати. Але кожен шекель, який було витрачено на операцію, точно окупився.
Чи буде повномасштабна війна Ізраїлю в Лівані
Пейджерна операція ізраїльських спецслужб шокувала та, схоже, позбавила «Хезболлу» не лише координації, але й волі до спротиву.
Ізраїль безумовно прагне цим скористатись. 18 вересня міністр оборони Йоав Галант, який, схоже, забув про своє нещодавнє бажання піти у відставки, пафосно заявив, що Ізраїль перебуває на порозі нового етапу війни.
Тоді ж ЦАХАЛ розпочав нові обстріли Лівану, безкарно і відкрито кружляв над Бейрутом, а водночас і над воєнними об’єктами в Сирії та Ірані (там нібито 19 вересня було розбомблено завод із виробництва балістичних ракет).
У цей самий час світ висловлює занепокоєння. В ООН лунають думки, що Близький Схід вперше з 1973 року опинився так близько до великої війни. І говорить це представник Саудівської Аравії, взагалі-то приязної до Ізраїлю. Це схоже на початок нового сезону.
У ньому ми очікуємо повномасштабну інтервенцію ЦАХАЛ до Лівану (повномасштабну, бо бої ДРГ на кордоні вже не припиняються багато місяців), штурми ізраїльською армією гірських бункерів «Хезболли», спостерігаємо за діями іранських проксі в Сирії, Іраці та Ємені (останні нібито отримали з Тегерану таємничі гіперзвукові ракети, які стали великим викликом для ешелонованої системи ППО/ПРО Ізраїлю). А ще тримаємо в голові Західний берег річки Йордан, бо там населення стрімко радикалізується, що перетворює цей анклав на угорський пейджер, який лише чекає потрібного сигналу.
Також цілком можлива активізація самого Ірану, бо Тель-Авів буквально дає аятолам ляпас за ляпасом. Крім того, можливі спін-оффи серіалу про американські вибори (Трамп нещодавно сказав, що без нього Ізраїль загине) та європейське невдоволення (Велика Британія, яка продає зброю Катару, спонсору ХАМАС, нині відмовляється продавати її Ізраїлю, приклад Лондона планують наслідувати інші країни Європи). У таких випадках кажуть: «Не перемикайтесь».