Новий генсек Ради Європи вважає Україну пріоритетом роботи. Литва до кінця року хоче надати ЗСУ зброї на ще 40-50 млн євро, а Німеччина виділяє 50 млн євро на лікування поранених українських військових.
Україна і Румунія домовилося про розширення консульської присутності, а Вірменія допускає курс на вступ до ЄС.
Росія атакує Молдову, а Швейцарії хоче зближення з НАТО.
Про все важливе і цікаве за середу, 18 вересня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Новий генсек Ради Європи і підтримка України
Із 18 вересня Ален Берсе став новим генеральним секретарем Ради Європи.
Він назвав підтримку України своїм першим пріоритетом.
«Україна бореться за своє демократичне майбутнє в умовах агресивної війни Російської Федерації. Підтримка цієї країни залишатиметься нашим пріоритетом номер один», – наголосив Ален Берсе.
Український глава МЗС Андрій Сибіга провів телефонну розмову з новим генеральним секретарем Ради Європи і зазначив, що став першим міністром закордонних справ, який привітав Берсе зі вступом на посаду.
На тему підтримки України слід додати, що Литва до кінця року хоче надати ЗСУ зброї на ще 40-50 млн євро.
Німеччина виділяє 50 млн євро на лікування поранених українських військових.
Крім того, ядерні регулятори України та Норвегії 2024 року розпочали реалізацію двох нових спільних проєктів.
Регіональний тур Сибіги
Сьогодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прибув з першим закордонним візитом до Румунії у рамках регіонального турне. Серед інших, він зустрівся з румунською колегою Лумініцею Одобеску.
«Румунія зберігає прагнення далі розвивати наше двостороннє стратегічне партнерство в інтересах наших громадян та задля захисту прав людей, що належать до нацменших обох наших країн», – сказала Одобеску.
Після зустрічі з румунською колегою Сибіга оголосив, що країни домовилися про розширення консульської присутності України в Румунії.
Також український міністр поінформував, що на переговорах порушувалося питання проведення спільного засідання урядів України та Румунії для обговорення всього спектра двосторонніх питань.
Крім того, міністри обговорили енергетичну стійкість, Чорноморську безпеку, військову допомогу, роботу над втіленням «формули миру» та захист нацменшин.
Після візиту до Румунії Андрій Сибіга вирушив до Словаччини.
Тим часом, в Україні почав роботу новий посол Литви – Інга Станітє-Толочкєнє.
Затримання Усика у Польщі
Вчора ввечері стало відомо, що у Польщі закували в наручники українського боксера Олександра Усика.
Польський майор прикордонної служби Яцек Міхаловський пояснив, що це було не затримання, а запобіжний захід.
Прикордонник розповів, що супутника Усика не пускали на літак і боксер теж відмовився летіти. За його словами, чоловіки нібито не захотіли залишати вихід на посадку, тому викликали службу безпеки аеропорту.
Міхаловський заявив, що використання наручників було пов’язано з надмірною жестикуляцією чоловіків.
«Чоловіки багато жестикулювали, оскільки були незадоволені тим, що не полетіли. Тому одягання наручників було повністю запобіжним заходом», – пояснив майор.
Після того, як Усика перевели до офісного приміщення, наручники негайно зняли. Пізніше прибув український консул. Вислухавши попередження згідно з правилами, чоловіки залишили приміщення близько 22 години.
Глава МЗС Андрій Сибіга вважає заходи, вжиті польськими службами щодо Усика в аеропорту Кракова, «непропорційними і неприпустимими», і направить ноту польській стороні.
До речі на тему відносин з Польщею слід додати коментар ексглава МЗС Польщі Яцека Чапутовича.
Він розкритикував політику уряду Дональда Туска щодо України, назвавши її «політикою гієни».
Вірменія допускає курс на вступ до ЄС
Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян допустив курс на вступ до ЄС, якщо побачить «реальну перспективу», а також назвав ОДКБ загрозою для державності країни.
Крім того, в Єревані заявили про викриття спроби держперевороту з російським слідом.
Зокрема, Служба національної безпеки Вірменії заявила про викриття підготовки до «узурпації влади за попередньою змовою», учасники якої, серед іншого, готувалися на території Росії.
Робили це під приводом «тримісячних зборів» у Росії та «ознайомлення з новими видами важкої зброї», а потім несення бойового чергування після повернення у Вірменію.
Частина завербованих виступила проти захоплення влади у Вірменії та повернулась додому.
Гібридна війна РФ проти Молдови
Молдова на президентських виборах 2024 року відкриє для голосування своїх громадян на території Росії лише п’ять виборчих дільниць, що обурило Москву.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова назвала наведені Молдовою безпекові причини «відверто надуманим приводом».
У жовтні в Молдові відбудуться одночасно голосування на виборах президента та конституційний референдум, присвячений європейському майбутньому країни.
Ще ніколи Молдова не стикалася з настільки масованою атакою російської машини пропаганди, дезінформації та гібридного впливу. Росія та пов’язані з нею гравці буквально залили Молдову грошима у спробі «зламати» голосування, змінити його результати на свою користь.
Про те, що та чому відбувається, «ЄвроПравді» у Кишиневі розповів Валеріу Паша, керівник спільноти WatchDog.MD, і ми радимо подивитися відеоверсію цього спілкування. А основні тези Валеріу Паші, викладені від першої особи, – в матеріалі Мільйони євро на підкорення Молдови: як Росія пустила військовий бюджет на зміну влади у сусідів.
Брюссель штрафує Угорщину
ЄС починає стягувати з Угорщини мільйонні штрафи за рішенням щодо шукачів притулку.
Зокрема, Будапешт у визначені терміни не почав виконувати червневе рішення Суду ЄС, в якому йому присудили 200 млн євро штрафу за відступ від процедур ЄС щодо притулку та видворення осіб, які нелегально перебувають в країні, і тепер з нього починають стягувати суму штрафу та накопичену пеню.
«Тобто, тепер ми плануємо вирахувати 200 млн євро з майбутніх платежів з бюджтеу ЄС для Угорщини», – зазначив речник Єврокомісії Балаш Ужварі.
На тему штрафів додамо, що Суд ЄС анулював штраф Єврокомісії на 1,49 млрд євро проти Google.
Швейцарії хоче зближення з НАТО
Сенат нейтральної Швейцарії підтримав зближення країни з НАТО.
Нещодавнє рішення Берліна офіційно виключити оборонні компанії Швейцарії з програми закупівель Бундесверу викликало ледь не паніку в Конфедерації.
Про проблеми, які виникають через нейтральність Швейцарії, – в статті Янніса Мавріса зі SwissInfo Покарання за нейтралітет: як відмова від допомоги Україні може позбавити Швейцарію ринку ЄС.
Повені у Європі
У Східній Європі вже 23 загиблих у результаті повеней.
У польському місті Жагань Любуського воєводства паводкова ситуація залишається критичною.
Вроцлав готується до повені. Туди у четвер, коли очікують пік повені, планує прибути президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Прем’єр країни Дональд Туск заявив, що Польща буде протягом року гасити житлові кредити постраждалих від повеней. Крім того, Польща скасовує ПДВ на товари, які передають на користь постраждалих від повені.
Повінь відступила із чеського міста Опава, а «Укрзалізниця» оголосила про відновлення рейсів до Відня.
Решта новин
Посли G7 привітали схвалення Радою реформи митниці.
Латвія, Польща і Румунія закликали до негайного запровадження ротації ППО НАТО.
Прем’єр Грузії погрожує переглянути відносини зі США у разі нових санкцій.
У центрі німецького Кельна пролунав вибух, одна людина поранена.
У Румунії арештували чоловіка, підозрюваного в підпалі парламенту.
Єврокомісія перевіряє зв’язок з керівницею фірми-виробника пейджерів, що вибухнули в Лівані. В Угорщині відхрестились від пейджерів «Хезболли».
ЗМІ: Німецькі ультраправі на таємній зустрічі обговорювали «зміну режиму» у ФРН.