«Я був змушений на милицях ходити по всіх лікарях»: в Україні представили дослідження про проблеми поранених із системи МВС

Фахівці Правозахисного центру «Принцип» переконані, що в системі Сил безпеки та оборони має відбутися уніфікація та обмін кращим досвідом.
Поранені військові із системи МВС під час лікування та реабілітації часто зіштовхуються з чергами під час ВЛК, неналежним ставленням медперсоналу, нехтуванням психологічною допомогою та сваволею деяких командирів. Про це йдеться у дослідженні Правозахисного центру «Принцип», презентація якого відбулася у MacPaw Space.

«Поранені військові Нацгвардії, Держприкордонслужби та поліції не розуміють, чим виправдана така різниця у досвіді в порівнянні зі Збройними силами України. Невідомість — це найбільший біль для поранених. Неможливість передбачити своє майбутнє — це постійна тривога за те, що може статися далі. Все це має суттєвий негативний вплив на військових, процес їхнього лікування та реабілітації, а також подальшу службу», — пояснила голова ГО «Принцип» Любов Галан.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/85a4185b838a29d9dc0884ebad53b176.jpg

Учасники дослідження розповіли, що шлях пораненого часто може залежати від особистості командира, представника частини чи лікаря.

«Військові часто не розуміли, хто і за що є відповідальним та які кроки вони мають зробити, щоб був якийсь результат. Як наслідок, поранені часто не розуміли, коли їхні права порушуються. Це призводило до негативних наслідків, коли вони не отримували належних виплат, відпустки та стикалися з іншими проблемами, яких можна було уникнути, якби правила та процеси були простішими та більш зрозумілими», — розповіла Любов Галан.

Окрім цього, опитані військові зауважували, що проходження військово-лікарської комісії забирає дуже багато часу у поранених із системи МВС. Нерідко їм доводилося їздити по 4-7 разів, щоб пройти всіх лікарів. За словами респондентів, у поліклініках МВС діє загальна черга для поранених та не-військових працівників, а також тих, хто вже вийшов на пенсію.

«Загальна черга та перенавантаженість лікарів також створюють конфлікти в коридорах, адже військові змушені витрачати купу часу та зусиль, щоб пройти ВЛК. Респонденти скаржилися на необхідність проходити додаткові обстеження в інших медичних закладах і, відповідно, додатково пересуватися містом, що є дуже складно для травмованих та поранених», — зазначив аналітик ГО «Принцип» Євген Лисенко.

74% опитаних вказали, що потрапити до лікарів ВЛК вони змогли саме через живу чергу. Натомість електронної черги майже немає.

Статистика з дослідження

Серед проблем — відсутність єдиної інфраструктури госпіталів та поліклінік. Як зауважують дослідники, відомства розділяють між собою фізичну інфраструктуру та самих військових, хоча часто йдеться про єдині Сили безпеки та оборони. Так, один військовий може пройти всі обстеження в одному закладі, а іншому — доведеться витрачати час на переміщення між різними медустановами. Те ж стосується і закладів лікування чи реабілітації.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/98b47545aac8ad3353a1b312277ae9e8.jpg

Статистика з дослідження

Більшість респондентів також вказали на поганий стан психологічної допомоги в системі МВС. Зокрема, спеціалісти часто ставилися до їхніх проблем без справжнього інтересу.

Військові з черепно-мозковими травмами також часто стикалися з нерозумінням через неврахування специфіки травми мозку та її можливих наслідків.

В обох випадках поранені стикалися з недовірою зі сторони командирів та лікарів, через що дехто не повідомляв про свої негаразди.

«Має відбутися уніфікація та обмін кращим досвідом, а військові мають розраховувати на той пакет можливостей і сервісів, які є найкращими загалом в системі Сил безпеки та оборони. Різниця досвідів є невиправданою, адже всі військові однаково несуть службу і мають однакові соціальні та медичні потреби», — резюмувала Любов Галан.

Дослідження «»Я був змушений на милицях ходити по всіх лікарях». Особливості шляху поранених в системі МВС» підготували за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип» заснували у 2023 році адвокат і військовий Масі Найєм та правозахисниця й волонтерка Любов Галан для правового захисту військовослужбовців, зокрема тих, хто отримав бойове поранення.

У березні 2023 року ГО «Принцип» створила Правовий навігатор для військових, які отримали поранення. Це онлайн-платформа з відповідями на найпоширеніші запитання щодо існуючої системи, зокрема як отримати довідку про поранення, що робити для отримання матеріальної допомоги, як відбувається оформлення лікування за кордоном, куди скаржитися, якщо є сумніви у висновку ВЛК та інші.

Читайте також: Правозахисниця Любов Галан: «Якщо коли-небудь доведеться кликати ветеранів воювати вдруге, то маємо переосмислити ставлення до них зараз»

Фото: Катерина Дорошенко

Читайте також

ГО «Принцип» підготувала 88 юристів, які надали безплатні консультації пораненим військовим

Катерина Приймак, «Жіночий ветеранський рух»: «Вдячність ветеранам має виражатися в проактивних можливостях для соціальної реабілітації, а не пільгах»

БФ «Запорука» скерував майже три мільйони гривень на створення відділення реабілітації в НІР

В Україні почав діяти Правовий навігатор для військових, які отримали поранення

Бачити смерть батьків на власні очі: в Іспанії понад 30 українських дітей пройшли реабілітацію та отримали психологічну допомогу

Тиша та «шведський стіл психологічних послуг»: як проходить реабілітація жінок, звільнених з полону

.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}

.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}

Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.

Долучитись