Хто вирішуватиме результати виборів у США
Напередодні дебатів я дозволив собі дати дві рекомендації пані віцепрезидентці США:
постаратися дистанціюватися від чинного президента Байдена; максимально продемонструвати пропутінську зрадницьку лінію Трампа в українському питанні.
Мабуть, у тому ж ключі працював і її передвиборчий штаб, і її опонент. Слова «моє прізвище Гарріс, а не Байден» звучали рефреном дебатів, оскільки Дональд Трамп знову і знову давав їм привід.
Але найбільш видатну роботу зробив Трамп у реалізації другої моєї рекомендації. Гарріс не знадобилося навіть наводити жодної цитати з Трампа. Все путінське лайно (включаючи Орбана), яким роками був напханий Трамп, вивалювалося з нього назовні у прямому ефірі величезними пластами.
Кандидат у президенти США (і колишній президент США) не посоромився навіть особисто взяти участь у ядерному шантажі США. Він звинувачував Джо Байдена в тому, що той своєю «нестримною підтримкою України поставив світ на межу ядерної війни».
Чому це так важливо для кандидатки Гарріс?
Основні маси виборців вже визначилися у своїх уподобаннях. Результат виборів вирішуватимуть ті, що вагаються. За їхні голоси доведеться боротися двом претендентам. На поточних виборах позначився новий кластер ситуацій таких виборців – проукраїнські республіканці.
Ті, хто на праймеріз голосували за Ніккі Гейлі, ті, хто пропонують Конгресу «План перемоги України» (Маккол, Роджер, Тернер) та вимагають в Адміністрації негайно зняти всі обмеження на удари американською зброєю вглиб Росії та надати Україні літаки з натовськими екіпажами.
Шлях до перемоги Гарріс
Неформальний лідер проукраїнської двопартійної більшості в Конгресі – голова комітету Палати із закордонних справ Майкл Маккол звернувся до Білого Дому з офіційним листом: «Поки Росія веде свою жорстоку, повномасштабну агресивну війну, їй не можна надавати перепочинок, після якого вона зможе безкарно вчиняти воєнні злочини проти України».
Більшого розмаїття з позицією офіційного республіканського кандидата важко уявити. Ось за голоси таких республіканців Гарріс і слід боротися.
Майкл Маккол розповів нам напередодні дебатів, що він уже провів переговори з держсекретарем Ентоні Блінкеном і той обіцяв йому, що під час свого візиту до Києва 11 вересня він оголосить про зняття обмежень на удари в глиб Росії. Але щось завадило Блінкену виконати свою обіцянку конгресменам, і він знову попросив відстрочки до свого повернення до Вашингтона та доповіді Байдену.
Найближчі дні у Вашингтоні вирішальні не тільки для результатів американських виборів, але й для четвертої світової війни, що триває у світі. Якщо дідусь Байден знову промимрить щось про неприпустимість ескалації конфлікту, то чим він тоді відрізняється від ядерного шантажиста Трампа, і навіщо тоді Гарріс викривала в ході дебатів зрадницьку позицію щодо України свого опонента?
Тоді їм обом залишається лише дружно поцілувати Трампу дупу і віддати йому ключі від Білого Дому.
У ході дебатів Гарріс довела, що вона здатна перемогти на виборах 5 листопада. Шлях до цієї перемоги – голоси проукраїнських республіканців. Маккол дуже чітко висловив їхню позицію. Якщо дідусь Байден заважає Гарріс ухвалити пропонований Макколом «План перемоги України», отже, тіньове політбюро Демократичної партії має допомогти дідусеві прийняти ще одне непросте рішення – піти у відставку.