https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/e82403df75721833de62473174d597cc.git
Американські політики – майстри пафосних слів як за здоров’я, так і за упокій. Тому мене цікавить в першу чергу, яким чином вони виконуватимуть зобов’язання та які їхні дії Зміст
І нас повинно найменше за все турбувати, тому що все, що вони говорять, вони говорять для американської аудиторії й для американського виборця.
Мене смішать люди, які активно топлять за Гарріс або за Трампа, при цьому забуваючи, що вони не є виборцями Трампа та Гарріс і що їм, в принципі, байдуже, що тут хтось за них топить в Україні.
Ми повинні бути абсолютно прагматичні, розуміти, що багато слів не означає дій. Назавжди запам’ятаю ту історію, коли щойно українці почали бити по НПЗ, нам одразу почали розповідати, що це, виявляється, цивільна інфраструктура.
Читайте також: Інформаційна атака Кремля: війна в Україні та вибори в США
Коли немає вигоди, американцям, в принципі, плювати на те, що відбувається в той чи іншій частині півкулі, і вони починають діяти з міркувань вигоди. Так і ми повинні діяти, а не слухати якісь дебати, які не мають до нас ніякого стосунку.
Вірити нікому не можна, ані Камалі, ані Трампу. Вірити можна тільки в українську армію та в український народ.
І треба діяти абсолютно прагматично, холодно і виходити в першу чергу в контакти зі спонсорами цих політиків, ставати частиною насамперед ВПК США. Для цього ми, українці, не повинні сидіти та займатися ментальним онанізмом, читаючи, слухаючи ці дебати.
Читайте також: Що я думаю про дебати Гарріс і Трампа в США
І вимагати від уряду, щоб нарешті забезпечив секретність підприємств ВПК, щоб американські корпорації могли зайти сюди. Забезпечувати експорт підприємствам ВПК українським, для того щоб вони могли заробляти більше грошей і виготовляти більше зброї. Чим більше буде у нас ракет, чим більше буде у нас власної зброї, тим більше з нами рахуватимуться, тим більше будуть турбуватися про наше існування. Тим більше якщо Україна чітко і ясно заявить, що нафтопровід, по якому американські корпорації качають казахську нафту в Новоросійську, буде під нашим захистом — оце насправді справа. І нам байдуже буде, хто там буде президентом. Те саме стосується й інших американських активів, які розташовані на території Росії.
І тоді буде все гаразд, і не треба цю шмарклю розводити й займатися тим, чим ми не повинні займатися. Стаємо сильнішими — і тоді байдуже, хто там буде президент, що він говорить. Тим більше вони можуть говорити все що завгодно.
Джерело
Про автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар