Про все важливе і цікаве за середу, 11 вересня, – в огляді новин «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Саміт Кримської платформи
Сьогодні українська столиця зустрічала низку високих гостей з інших країн – в Києві проходить саміт Кримської платформи.
Зокрема, для участі в зустрічі приїхали очільники зовнішньополітичних відомств США та Британії, президент Литви та прем’єрка Латвії, прем’єр Хорватії, глава Сенату Чехії.
Крім того, очільники інших держав, інституцій ЄС і міжнародних організацій записали відеозвернення. Серед них, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Євроради Шарль Мішель, генсек НАТО Єнс Столтенберг, генсек ООН Антоніу Гутерриш, прем’єр Японії Фуміо Кісіда, президенти Австрії, Польщі та Туреччини.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган серед іншого заявив, що Крим повинен повернутись до складу України відповідно до норм міжнародного права.
«Наша підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишається непохитною. Повернення Криму до складу України є вимогою міжнародного права», – заявив турецький президент.
Президент Литви Гітанас Науседа на саміті Кримської платформи закликав не звикати до системних порушень Росією прав людини в окупованому Криму.
«Справедливість відновиться лише з перемогою України», – заявив Гітанас Науседа.
США і Британія: «повна підтримка України»
І представники країн-партнерів прибули до України не з пустими руками.
Державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про виділення гуманітарної та іншої допомоги Україні на загальну суму понад 700 мільйонів доларів.
Серед іншого, планують виділити 325 мільйонів доларів нового фінансування для відновлення української енергетики та електромереж, а також 290 мільйонів доларів – для надання гуманітарної допомоги людям, які були змушені покинути свої домівки.
І 102 мільйонів доларів – додаткове фінансування на гуманітарне розмінування.
МЗС Британії з нагоди візиту міністра Девіда Леммі до Києва повідомило, що великий пакет допомоги Україні на понад 600 млн фунтів.
З них 242 мільйони фунтів стерлінгів будуть виділені у 2024-2025 роках на невідкладні гуманітарні, енергетичні та стабілізаційні потреби, а також на підтримку реформ, відновлення та реконструкцію.
Крім того, Велика Британія має намір до кінця року надати кредитні гарантії на суму 484 мільйони доларів для кредитування Світового банку з метою зміцнення економічної стабільності України.
Серед іншого, британці виділяють 30 млн фунтів на підтримку української енергетики, про що повідомив український прем’єр Денис Шмигаль після зустрічі з британським міністром закордонних справ.
Представники зовнішньополітичних відомств Сполучених Штатів і Великої Британії зустрічалися і з президентом України. Вони підтвердили Зеленському повну підтримку України у війні.
Крім того, державний секретар США підтвердив зустріч президента Джо Байдена та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера у п’ятницю, 13 вересня.
Раніше держсекретар Сполучених Штатів підтвердив, що Байден і Стармер обговорять дозвіл українським Силам оборони завдавати ударів вглиб Росії.
Рішення про дозвіл бити американською зброєю вглиб РФ може бути відповідюю на надання Іраном балістичних ракет російським загарбникам.
Нагадаємо, Ентоні Блінкен напередодні підтвердив, що Іран передав балістичні ракети Росії для використання в Україні.
Більш того, британських дослідників дізналися, що РФ отримала нові поставки балістичних ракет малої дальності Hwasong-11 від Північної Кореї та застосовувала їх для ударів по Києві цього літа.
Пакети допомоги від інших дружніх країн
Прем’єр Хорватії в Києві оголосив новий пакет військової допомоги Україні, але його вміст не розкривають.
Сьогодні стало відомо, що Хорватія прийме саміт Південно-Східна Європа – Україна, на якому очікується присутність президента Володимира Зеленського.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня також у Києві оголосила про новий пакет військової підтримки України. У новому пакеті військової допомоги, серед іншого, буде бронетехніка та безпілотники.
Крім того, Сіліня анонсувала навчання та оснащення ще кількох тисяч українських військових.
За її словами, вже готується наступний пакет військової підтримки України на 2025 рік, який охопить «військові машини Patria, безпілотники, обладнання та навчання».
А Литва підписала з Україною меморандум про співпрацю у сфері оборони.
Меморандум було підписано у рамках оборонно-промислового форуму в Києві, зазначив президент Науседа.
На тему допомоги Україні слід додати, що у Фінляндії збирають пожертви на енергообладнання, аби допомогти українцям пережити зиму.
Щодо контактів з Росією
Канцлер Німеччини Олаф Шольц у середу повторив свій заклик провести мирний саміт щодо України за участю Росії.
«Нам потрібна ще одна мирна конференція. І Росія повинна мати місце за столом переговорів. Це завдання, яке ми повинні вирішити зараз, озвучити те, що можливо», – сказав Шольц.
Він визнав, що деякі німецькі виборці виступають проти надання військової допомоги Україні і підтримували партії, які відкрито агітували проти такої підтримки.
Канцлер додав, що «буде зроблено все можливе для того, щоб можливості досягнення миру – справедливого миру, який не є продиктованим, не є капітуляцією, який поважає цілісність і суверенітет України як країни, що зазнає вторгнення – щоб такий мир завжди розглядався».
Тим часом, США та європейські країни підштовхують Київ до того, щоб він сформулював надійний план своїх досягнень на наступний рік війни з Росією.
Вони все ще підтримують довгострокову заявлену мету президента України Володимира Зеленського – витіснити Росію з усієї території України, пише видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
Але з огляду на те, що громадська підтримка у деяких ключових прихильників України слабшає, а Росія робить повільні успіхи на місцях, деякі європейські дипломати кажуть, що Україна повинна бути більш реалістичною у своїх цілях у війні. Це могло б допомогти західним посадовцям відстоювати перед своїми виборцями необхідність надання Україні зброї та допомоги.
За даними видання, Ентоні Блінкен і Девід Леммі відвідали Україну, щоб зустрітися з українськими посадовцями. Зокрема, щоб обговорити, як краще визначити перемогу України, і яка допомога їй для цього знадобиться.
Подвійна перемога Гарріс
Ще одна велика тема дня – дебати кандидатів в президенти США Дональда Трампа та Камали Гарріс.
Відгуки з обох політичних таборів вказують на однозначний висновок: дебати виграла Камала Гарріс. Опитування CNN показало, що 63% виборців оцінюють краще виступ віцепрезидентки. Після червневих дебатів 67% у такому ж опитуванні віддавали перевагу Трампу.
Друга перемога демократки – її публічно підтримала виконавиця Тейлор Свіфт, думка якої важить для мільйонів американців.
Серед іншого, кандидат в президенти від Республіканської партії Дональд Трамп на дебатах ухилився від відповіді, чи хоче перемоги України у війні.
А Гарріс заявила, що у разі президентства Трампа «Путін вже був би у Києві».
У кампанії демократки після успіху на дебатах з республіканцем вже пропонують другий раунд у жовтні, але Трамп каже, що не знає, чи хоче брати участь у ще одних дебатах.
Різне щодо України
Канадська мережа, через яку профінансували стрічку про «хороших окупантів», не показуватиме її.
Сейм Польщі засудив викрадення українських дітей Росією.
Решта новин
Президент Словаччини закликає уряд не допустити втрату фінансування ЄС.
Низький рівень Дунаю відкрив затонулі кораблі Другої світової в Сербії і Угорщині.
У німецькому Дрездені обвалилася 100-метрова секція мосту через Ельбу.
Польща продовжила дію буферної зони на кордоні з Білоруссю на 90 днів. Буферна зона зменшила кількість нелегального перетину на 64%.