Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 6-8 вересня 2024 року.
Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням
Росія відтермінувала деанон Z-ресурсів
Ексаналітик ЦРУ допомагає «підполковнику США»
Що довели «вибори» у Курській області
Медіа мають стати протиотрутою, а не інструментом у тіньових війнах
Росія відтермінувала деанон Z-ресурсів
Ще 5 вересня Роскомнадзор опублікував проєкт документа про порядок формування та ведення реєстру сторінок у соцмережах, аудиторія яких перевищує 10 тисяч підписників.
У ньому йшлося про те, що власники блогів і каналів мали б повідомляти про себе таку інформацію: назву та адресу персональної сторінки; прізвище, ім’я та по батькові, або найменування та реєстраційний номер юридичних осіб чи індивідуальних підприємців, або країну проживання та податковий ідентифікатор (для іноземців); телефонний номер та адресу електронної пошти власника та адміністраторів сторінки; IP-адреси комп’ютерів, які використовуються для реєстрації та ведення акаунта.
НАСПРАВДІ, вже в ніч на 6 вересня цей проєкт видалили, а Роскомнадзор заявив, що документ було опубліковано передчасно «у зв’язку з технічною помилкою». Вірогідно, вежі Кремля поки не домовились. Проте, ніхто офіційно не скасував саму вимогу ідентифікації блогерів. Реєстр «десятитисячників» має бути створено до 1 листопада 2024 року.
Нагадаємо, Україна також стикається з подібними проблемами, які до того ж посилюються через те, що Росія намагається впливати на свідомість українців і громадян інших країн через соцмережі, які складно контролювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свобода у безпеці: навіщо потрібна регуляція соціальних медіа та онлайн-платформ
«Telegram — це загроза національній безпеці України», — заявив керівник ГУР МО України Кирило Буданов. За його словами, він не виступає за те, щоб узяти і закрити Telegram — це «досить важко зробити, хоча й можливо. Я виступаю за те, щоб «офізичити» всі канали. Якщо ти хочеш висвітлювати якісь новини — будь ласка, зареєструйся, щоб усі розуміли, що це канал громадянина РФ або громадянина України. І тоді в нього є відповідальність», — пояснив Буданов.
Ексаналітик ЦРУ допомагає «підполковнику США»
У «підполковника Девіса», одного з улюбленців російських державних ЗМІ, є «напарник» — ексаналітик ЦРУ Ларрі Джонсон, якого пропаганда активно тягає у своїх новинах і заголовках. Лише станом на 7 вересня РИА Новости повідомило: «Дорого заплатимо. У США злякалися відповіді Росії через прохання Києва». Лента.ру: «У США злякалися відповіді Росії через відправку ракет ЗСУ» та «Екс-аналітик ЦРУ назвав термін завершення конфлікту на Україні». RT і «Российская газета»: «Джонсон: ЗСУ сильно відкотилися назад на Донбасі, Україна протримається 3 місяці».
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/3add7613060d49fc2ddd6756498b65c6.jpg
І це, не рахуючи десятка регіональних росЗМІ, які передруковують ці матеріали.
НАСПРАВДІ, «Екс-аналітик ЦРУ», він же Ларрі Джонсон, 4 роки пропрацював у ЦРУ в Управлінні з боротьби з тероризмом. При цьому у численних інтерв’ю наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років Джонсон применшував загрозу, що виходить від тероризму. Всі його висловлювання російська пропаганда бере з його частих інтерв’ю YouTube каналу «Суддя Наполітано» – це колишній суддя Ендрю Наполітано, який є апологетом різноманітних теорій змов і охоче надає мікрофон різноманітним «скоттам ріттерам». У цій теплій компанії опинився «екс-аналітик ЦРУ Ларрі Джонсон».
Загалом, як зазначає ресурс «НЕ ТВ», РИА Новости за рік випустили 476 матеріалів із посиланням на заяви Джонсона. Лента.ру — 439, де були заяви «ексаналітика ЦРУ», у «Российской газете» знайшлося 298 новин з ім’ям Ларрі Джонсона.
Ще рік тому VoxUkraine повідомляв, що цей «аналітик» вже давно заробив репутацію, м’яко кажучи, ненадійного джерела. Він неодноразово був помічений в розповсюдженні неправдивої інформації. Зараз Ларі Джонсон спеціалізується на відбілюванні репутації РФ та не соромиться просувати у США явно проросійські наративи.
Ось так пропаганда буквально щодня заливає росіянам потрібну інформацію у стилі: «У США злякалися» або «Україні залишилося лише три місяці».
Що довели «вибори» у Курській області
8 вересня у РФ був черговий «єдиний день голосування». В тому числі й на ТОТ України. Звісно, намальовані показники явки «виборців» будуть високими. Проте, в самій Росії на «виборчих дільницях», як висловився мер Стрежевого (міста в Томській області) Валерій Дениченко, «тістечка повільно черствіють, члени виборчих комісій борються зі сном». Ніхто голосувати не йде.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/47a2748706d7a39e97b836d9a8bbd3a2.jpg
НАСПРАВДІ, дивно не те, що мало людей на дільницях, а те, що вони взагалі є. Жодної політики в Росії немає. Як і ідей, проєктів майбутнього, крім «СВО», яка робить Росію економічно сильною, за визначенням Путіна. Проте його мрія про стабільність здійснилася — росіяни перебувають у суцільній апатії.
Не дивно й те, що «високу явку виборців» (ледь не по всій Росії) показала саме Курська область, де вже понад місяць тривають бойові дії і частину території Росія не контролює.
За підсумками першого дня голосування (так — у РФ «єдиний день», триває три дні) вона склала 46,94%, плюс 55 тисяч осіб проголосували онлайн. Це найвищий показник серед усіх регіонів РФ. Уже до 10 ранку першого дня явка становила 39,64%. Очільниця ЦВК РФ Памфілова назвала це «адекватною реакцією на дії бандитів», зазначивши, що куряни показали, що їх «не залякати».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким міг бути єдиний день голосування в ОРКО
Таким чином, мимоволі (або навпаки абсолютно свідомо) Москва вже використовує ті ж «виборчі практики» на своїх старих територіях, що й на «нових». Навіть з тією ж риторикою – «не залякати». Це свідчить про те, що у Кремлі вже загалом змирилися з тим, що «ситуація в Курській області» — це навсправжки і надовго. Хай би як у протилежному не переконували різноманітні алаудінови, джонсони та девіси.
Медіа мають стати протиотрутою, а не інструментом у тіньових війнах
І в продовження виборчої тематики. 8 вересня відзначався Міжнародний день солідарності журналістів. В Європі перша сучасна газета з’явилася у 1605 році. А першим виданням, яке у 1993 році запустило свій новинний вебсайт, стала американська The Chicago Tribune. Це започаткувало еру цифрової журналістики, яка стала домінуючою у ХХІ столітті.
НАСПРАВДІ, символічно, що у західних медіа вже відкрито заявляють, що їм нарешті потрібно порозумнішати стосовно російської пропаганди. Про це пише оглядач Холман Дженкінс-молодший у The Wall Street Journal. Він констатує:
– Кремль не вміє зберігати секрети. Це ще раз продемонструвало федеральне обвинувачення, пред’явлене за фактом ймовірного втручання в американські вибори. З іншого боку, Путін міг би захотіти притягнути до відповідальності своїх агентів за настільки нерозважливе викриття його таємних пропагандистських зусиль – якщо тільки викриття не було метою.
– Вони зареєстрували і створили такі сайти, як washingtonpost.fm і fox-news.in, яким судилося бути ганебно викритими в той момент, коли вони розмістили свої перші фальшиві історії.
– Як заявив генпрокурор Меррік Гарланд, російська дезінформація є «більшою загрозою», ніж будь-коли. Однак 2000 відеороликів, які він навів як приклад, переглянуті 16 мільйонів разів на YouTube, – це крапля в морі, порівняно з 5 млрд відеороликів, які переглядають на YouTube щодня, і 155 000 нових завантажень щогодини.
«Запізно, але нам знадобиться підвищення IQ ЗМІ, якщо ми хочемо, щоб преса стала протиотрутою, а не інструментом у сучасних тіньових війнах», – зазначає Холман Дженкінс-молодший. На його думку, США вже варто зрозуміти, чого домагається Росія і перестати вступати з нею в змову.
Почати варто з копіткої реконструкції мемів на виборах 2016 року, проведеної групою з Гарварду, яка показала, що головний успіх Москви полягав у тому, щоб змусити «американських партизанів» перебільшити успіх РФ. Це урок перший.
Дослідження, проведене 2023 року в Нью-Йоркському університеті, не виявило «жодних доказів значущого зв’язку» між впливом російської пропаганди і поведінкою американських виборців. Співавтор дослідження, Джошуа Такер із Jordan Center for the Advanced Study of Russia, додав, що перебільшені розмови про російський вплив 2016 року цілком могли сприяти «готовності американців повірити заявам про фальсифікацію результатів виборів 2020 року». Це урок другий.
При цьому, Міністерство юстиції США, як вважає оглядач, роздмухує безсумнівні зусилля Кремля зі створення суперечностей і недовіри, що перевершують ті, які Росія могла б створити самостійно. У супровідній заяві департаменту у справі, пов’язаній з YouTube, підкреслюється роль офісу ФБР у Філадельфії, що спонукало місцеву пресу розповісти про те, що Росія націлилася на електорат демократів у ключовому штаті Пенсільванія.
«Це повертає нас до думки, що в нашу нову епоху активної дезінформації цілеспрямовані пропагандистські зусилля, скажімо, уряду США, що навмисно передаються неаналітичною внутрішньою пресою, чинитимуть майже безмежно більший вплив на суспільні настрої, ніж анонімні вкиди, які уряди таємно поширюють в інтернеті через пости в соціальних мережах», — вважає Холман Дженкінс-молодший.
Як наголосив керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей в коментарі «Голосу Америки», «соцмережі вже стали зброєю масового інформаційного ураження і навести порядок саме тут – першочергове завдання кожної держави. Х, ТікТок чи тим більше російський Telegram – самі вони навряд чи захочуть витрачатися на боротьбу з ботами, тролефермами чи спланованою дезінформацією». Тому, на його думку, лише тиск держави або коаліції держав може змусити соцмережі поставити перепони на шляху зловмисників і зловмисного контенту.
А там і медіа (і не тільки західні), можливо, порозумнішають. Бо фейкова та дезінформаційна отрута з усіх пропагандистських щілин, на жаль, розповсюджується значно швидше, ніж загальна світова державна система антидотів.
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись