https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/ffd5877a2bdafa63820d07a4b7977dd9.git
Якщо ми скасовуємо російську армію, російську церкву, російські вулиці та російські пам’ятники, то чому б не мали скасувати російську капєйку?* Зміст
Ах, не на часі: Покровськ, енергетика, Татаров.
Якраз оте тридцятирічне «неначасі» врешті закінчилося страшним і кривавим часом.
І саме зараз отой найвищий час, коли двері лише прочинилися, а далі, там, у глибині самих себе
Чому 24 серпня День проголошення незалежності, а не відновлення?
Що за ідіотське відзначення Дня прапора 23 серпня, а не 25 червня, коли в 1848-му синьо-жовтий уперше було піднято над львівською Ратушею і врешті був прийнятий розділеною Україною?
Так-так, від совєцкої комуністичної символіки вже навчилися позбавлятися.
Так-так, шаг — це перший крок до скасування символіки синьо-жовтої УССР Кравчука — Кучми.
Але навіть це — передсіння нашої колективної підсвідомості. Там далі, в темних кімнатах, і Великдень із західним світом, і (о, Боже) латинка.
Читайте також: Куни, різани, ногати і шаги: чи на часі?
Хоча б як паралельна абетка, або заміна тих літер, які не мають аналогів у латинці.
Страшно, знаю.
П’ять років тому і Різдво 25 грудня виглядало ідеєю чокнутих маргіналів.
Традиція! Наші баби й діди! Ніколи! Церкви будуть порожні!
Моїй православній бабці 88 років, і торік вона абсолютно спокійно святкувала Різдво 25 грудня.
З таких маленьких виграних битв і складається перемога у великій семантичній війні.
У війні за майбутнє. На багато сотень років.
Цю війну поляки, фіни та балтійські нації виграли в 1918-20 роках і хоча русскіє ще пробували їх окупувати, але вже ніколи не вважали своїми.
Ми маємо стати для них чужими.
Бо якщо ми скасуємо російську армію, російську церкву, російські пам’ятники, російські вулиці та російську капєйку — ми скасуємо Росію в Україні.
* Публікується зі збереженням стилю автора
Джерело
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар