Серйозною проблемою стали для Росії і вторинні санкції, через які світові компанії та банки відмовляються співпрацювати з країною-агресоркою. Політолог Олександр Морозов у розмові з 24 Каналом пояснив, що страждає тепер не лише зовнішній, а й внутрішній ринок Росії.
Російська економіка починає страждати
Якщо торік у західних ЗМІ писали про «дивовижну стійкість» російської економіки до міжнародних санкцій, то вже цьогоріч є низка публікацій, які вказують на протилежну ситуацію. Росії стає все важче боротися з наслідками власних дій.
Можливості Центробанку падають, валютний контроль у складному становищі, юанів немає, економічні контакти та великі проєкти розвалюються. Це стосується не лише якихось зовнішніх справ Росії, але внутрішніх – ринок, іпотека, перегрів економіки. З цих процесів може вийти криза, яка обірве намагання Кремля продовжувати війну проти України,
– наголосив Олександр Морозов.
Зауважимо, що про перегрів російської економіки говорили навіть у Центробанку Росії. Фактично перегрів економіки – це надмірно високі темпи економічного росту, що приводять до ризику виникнення і розвитку інфляційних процесів через необґрунтовані державні витрати.
Так, ще наприкінці липня глава Центробанку Росії Евеліна Набіулліна відзвітувала про високі темпи зростання ВВП Росії у першому та другому кварталах цього року, водночас інфляція суттєво пришвидшилась. Ситуація в найближчому майбутньому для Росії не покращиться, адже й Україна зі свого боку робитиме усе, аби зменшувати можливості Москви фінансувати війну.
Те, що зараз робить Кремль, потребує відповіді у залишку 2024 року та в першій половині 2025 року. Продовжується пошук рішень, які б завдавали суттєвої шкоди можливостям Кремля вести війну. Це може стосуватися і перевезення нафти, а також інших корисних копалин, і можливостей біржової торгівлі,
– додав політолог.
Також Росія, ймовірно, обмежуватиме свої дії у сфері криптовалют.
Нові санкції від США
Цікаво зауважити, що днями Сполучені Штати запровадили санкції проти державних медіа Росії. Зокрема, у списку опинилося пропагандистське видання Russia Today, а також його головна редакторка Маргаріта Сімоньян. Крім того, санкції наклали на низку дочірніх компаній.
Обмеження ввели через звинувачення підконтрольних Кремлю ЗМІ у спробі втручання у вибори США.
Це навіть жорсткіші санкції, якщо їх запроваджують у відповідь на спробу вплинути на внутрішню політику тієї чи іншої країни. Саме тому, це санкції, які вдарять по кремлівських медіа,
– наголосив Морозов.
Власне, мовиться не просто про обмеження мовлення пропагандистських ЗМІ, які вже ввели у багатьох країнах, а саме про персональні санкції. Боротьба з російською пропагандою на різних рівнях є важливим кроком з боку США, який, безперечно, вплине і на сам Кремль.