На думку політтехнолога Бориса Тизенгаузена, якою він поділився з 24 Каналом, Путін шукав таку країну, яка візьме на себе ризики та дасть йому можливість познущатись з Міжнародного кримінального суду. Раніше у МЗС України назвали вчинок Монголії «важким ударом» по МКС та міжнародній системі кримінального права.
Кремль більше зацікавлений у співпраці
Проти Улан-Батора, який на думку політтехнолога, начхав на міжнародне право, мають бути застосовані жорсткі санкції за те, що він легалізував вбивцю, терориста та викрадача українських дітей.
Інакше для Путіна відкриються двері туди, куди він боявся їхати. Якщо ж Захід не відреагує на цю подію, то російський диктатор у наступну країну буде відкривати двері ногою,
– зазначив Тизенгаузен.
Водночас Монголія енергетично залежна від Москви, адже географічно затиснута між Росією та Китаєм. Проте, на його думку, на сьогодні більше Кремль зацікавлений у співпраці з Монголією, ніж вона з ним.
Путін поїхав до Монголії не на святкування 85-ї річниці битви на річці Халхин-Гол, це прикриття. Насправді він намагається врятувати «Газпром», який 2023 рік закінчив зі збитком 7 мільярдів доларів,
– пояснив політтехнолог.
Монголія зараз активно розвиває видобуток корисних копалень, зокрема, разом із західними компаніями. Відповідно цей сектор економіки потребує багато енергетичних ресурсів.
Тому Путін і помчав до Монголії. З’явилась інформація, що він продаватиме їй паливо та газ зі знижками. Йому потрібно кудись продавати те, що він не може збувати в інші країни через санкції. Це і є головна мета його візиту до Монголії,
– зазначив Борис Тизенгаузен.
До слова, речник монгольського уряду прокоментував, чому країна не заарештувала Путіна під час його візиту. Монголія, за його словами, перебуває у ситуації енергетичної залежності, зокрема, від Росії. Улан-Батор імпортує 95% своїх нафтопродуктів і понад 20% електроенергії у безпосередніх сусідів. Ці постачання, як наголосив речник, мають «вирішальне значення» для забезпечення існування Монголії.