У Монголії, де мали б арештувати Путіна, прийняли російського диктатора з почестями.
Біля палацу уряду, де відбувається зустріч, зібрався мітинг із синьо-жовтими прапорами та плакатом «Геть військового злочинця Путіна». Українська сторона теж офіційно вже відреагувала на таке рішення і застерігає, що працюватиме над наслідками для Улан-Батора.
Чому Монголія не виконує розпорядження МКС та що це означатиме для міжнародного правосуддя — у матеріалі кореспондентки ТСН Оксани Ткаченко.
Володимир Путін побував з візитом у Монголії — в країні, яка ратифікувала Римський статут. Відповідно до ордеру виданого торік МКС через незаконну депортацію українських дітей кремлівського керманича мали б арештувати щойно він перетнув кордон — і передати у руки правосуддя. Натомість російського диктатора в Улан-Баторі приймають із почестями.
В українському МЗС ще до візиту закликали монгольську сторону арештувати Путіна. Нині речник відомства Георгій Тихий називає це важким ударом по системі міжнародного кримінального права і погрожує наслідками.
«Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його військові злочини. Ми працюватимемо з партнерами, щоб гарантувати, що це матиме наслідки для Улан-Батора», — йдеться у заяві.
Закликали виконувати свій обовязок відповідно до Римського статуту і в Європейському союзі і, власне в самому МКС.
Щоправда, у коментарях ББС речник відомства Фаді Ель-Абдалла повідомив, що є певні винятки — держави-члени можуть бути звільнені від своїх зобов’язань, якщо їх виконання змусить державу «порушити договірне зобов’язання, яке існувало раніше» стосовно іншої країни або порушити дипломатичну недоторканність представників або власності третьої країни. Попри таку прогалину в законодавстві пообіцяв провести розслідування: «У разі відмови від співпраці судді МКС можуть зробити відповідний висновок і повідомити про це Асамблею держав-учасниць. Тоді Асамблея має вжити будь-яких заходів, які вона вважатиме доцільними».
Пояснити такі дії монгольського уряду не складно — вони ділять кордон лише з двома країнами — Китаєм та Росією і обидва є важливими імпортерами товарів для їхнього населення. До прикладу Кремль, постачає їм аж 95 відсоктів нафтопродуктів. Саме тому, речник Кремля Дмитро Пєсков спокійно заявив, що вони не бояться приїзду до Монголії. Однак своїм рішення Улан-Батор створив небезпечний прецедент. Він став першою країною учасницею Римського статуту, яка порушила підписані зобовязання. Торік навіть Південна Африка не наважилася на такий крок. Путін вирішив не ризикувати і на саміт Брікс відправив замість себе очільника МЗС Сергія Лаврова.
«Нинішній візит фактично стане дискредитацією міжнародного трибуналу. А ще це означатиме, що й інші країни без серйозних наслідків зможуть запрошувати до себе воєннного злочинця Путіна. Власне це, а не підписання якихось міжнародних угод чи святкування спільної перемоги Монголії та Радянськогою союзу над Японією, певні фахівці, і було головною метою візиту Кремлівського керманича», — йдеться у сюжеті ТСН.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 7:00 4 вересня. Атака на Львів: є загиблі, Іран дає Росії нові ракети
«Називали сонечком»: щемливі подробиці про родину, яку вбила Росія у Львові Ракетний обстріл Запоріжжя: нові подробиці цинічного вбивства 8-річного хлопчика і його матері Львів’янка розповіла про кривавий ракетний обстріл: «Все горіло і неможливо було бути в укритті»