Через нещодавні зміни до законодавства щодо мобілізації, а також після введення нових цифрових рішень для спрощення військового обліку, в Україні почали поширюватися міфи про додаток «Резерв+».
Як пише «Хвиля», заступник міністра оборони України Катерина Чорногоренко розповіла про п’ять найпоширеніших побоювань громадян щодо використання «Резерв+» на своїй сторінці у Фейсбук.
Вона зазначила, що незважаючи на те, що вже 2 мільйони українців скористалися цим сервісом з моменту його запуску 18 травня, деякі все ще вважають за краще оновлювати дані в ЦНАПах та ТЦК.
Чорногоренко спростувала 5 міфів про оновлення даних через «Резерв+»:
Електронний документ у «Резерві+» нібито менш значимий, ніж паперовий із ЦНАП. Насправді обидва документи є рівнозначними і з 18 червня прирівнюються до військового квитка.
Оновлення даних у програмі автоматично призводить до статусу «У розшуку». Заступник міністра пояснила, що цей статус з’являється через неявку по врученому порядку денному, а не через оновлення даних.
Дані в «Резерві+» захищені гірше, ніж у ЦНАП. Чорногоренко зазначила, що додаток пройшов усі необхідні перевірки безпеки.
Електронні повістки почнуть надходити через «Резерв+». Насправді такий варіант оповіщення військовозобов’язаних не передбачений законодавством і через додаток повістки не будуть розсилатися.
Програма відстежує геолокацію користувачів. У будь-якому смартфоні можна перевірити, які програми мають доступ до геоданих або їх запитують. Кожен користувач може особисто можете перевірити, що Резерв+ не має використання геолокації.
«Не витрачайте нервові клітини на черги та паперову рутину, а оновлюйте дані швидко та зручно в Резерв+», — підсумувала Чорногоренко.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/33/2fc2ab52dd4d9fc12147afb5951bb1ec.jpg
Раніше також Катерина Чорногоренко розповіла, що робити, якщо бронь від мобілізації не відображається у «Резерві+».