Особливості поверхні Місяця у вигляді вихорів отримали нову теорію, яка розкриває їхнє походження.
Вихори на Місяці являють собою аномальне звивисте утворення, яке має набагато яскравіший вигляд, ніж навколишній ландшафт. Вважається, що ці вихори мають високу відбивну здатність, тобто краще відбивають сонячне світло. Вчені багато років намагаються пояснити цю аномальну особливість поверхні Місяця і тепер, згідно з дослідженням вчених з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі (США), з’явилася нова теорія, що розкриває походження закручених вихорів, пише Universe Today.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Місячні вихори можуть мати розмір у сотні кілометрів і ніхто точно не знає, чому вони існують. Усі припущення ґрунтуються на підставі знімків з орбіти і вимірах магнітного поля.
За словами авторів дослідження, є припущення, що такі магнітні аномалії можуть спричиняти падіння метеоритів на поверхню Місяця, які доставляють туди багатий на залізо матеріал. Але місячні вихори знаходяться навіть там, де метеорити падають не так часто.
Вчені кажуть, що інше припущення полягає в тому, що під поверхнею Місяця є лава, яка повільно остигає в магнітному полі і створює цю магнітну аномалію.
Щоб перевірити останню гіпотезу, вчені виміряли вплив різних хімічних складів атмосфери і швидкості магматичного охолодження на мінерал під назвою ільменіт і виявили, що за певних умов підземна лава, яка остигає, може викликати появу місячних вихорів.
Незважаючи на те, що астронавти кілька разів відвідували Місяць, жодна людина не відвідувала місячні вихори і не брала там зразки місцевої породи. Те ж саме вірно і для роботизованих апаратів.
Найвідоміший вихор на Місяці — Рейнер Гамма
Фото: NASA
Тому вчені використовували земні аналоги місячних каменів, щоб зрозуміти місячний магнетизм. За словами авторів дослідження, земні породи дуже легко намагнічуються, тому що в них часто містяться крихітні шматочки магнетиту, який є магнітним мінералом.
Для експерименту вчені використовували ільменіт як випробувальний матеріал. Це мінерал з оксиду титану зі слабким магнітним сигналом. Ільменіт зустрічається по всьому Місяцю. Він легко вступає в реакцію з утворенням намагнічених металевих частинок заліза. Менші зерна мінералу створювали сильніші магнітні поля, тому що співвідношення площі поверхні до об’єму більше для менших зерен порівняно з більшими, кажуть учені.
Аналогічна реакція спостерігалася з утворенням металевих частинок заліза в місячних зразках, зібраних астронавтами місії «Аполлон». Але різниця була в тому, що ці зразки були взяті з поверхневих потоків лави. А нове дослідження було націлене на типи лави, що остигає під поверхнею.
Підтвердити теорію вчених про те, що аномалії на Місяці спричиняє лава, що остигає, і чи пов’язані вони з магнітним полем, зможе місяцехід NASA, який має вивчити найвідоміший місячний вихор — Рейнер Гамма. Ця місія має вирушити на Місяць уже цього року.
Як уже писав Фокус, фізики створили найскладніший лабіринт у світі. Інженер Дедал, який створив лабіринт на острові Крит для чудовиська Мінотавр у грецькій міфології, міг би чогось навчитися у групи фізиків.
Також Фокус писав про те, що виявлено невідомі супутники Чумацького Шляху і це не узгоджується з моделлю космосу. Нове відкриття показує, що галактик-супутників у Чумацького Шляху насправді повинно бути набагато більше, ніж передбачає модель темної матерії.