У цьому впевнені західні аналітики, що посилаються на анонімні джерела в Кремлі. За їхніми словами, під сумнівом можливість досягнення миру, навіть якщо російські війська досягнуть успіху на полі бою в Україні.
Росія може кинути виклик НАТО
Як стверджують неназвані особи, потенційними цілями для агресії можуть стати Естонія та Латвія, де значна частина населення є російськомовною. Москва може використати це як привід для вторгнення, стверджуючи про захист своїх громадян від утисків.
Подібний сценарій створить серйозний виклик для НАТО, яке базується на принципі колективної оборони. Захоплення територій, таких як Нарва в Естонії, може спровокувати Альянс на реакцію. Крім того, Кремль у такий спосіб перевірятиме готовність НАТО до захисту своїх членів.
Колись, на думку експертів, російська еліта уникала ризику ядерного конфлікту, але нинішня ситуація свідчить про зміну ставлення. У Кремлі сподіваються, що НАТО не зможе ефективно відповісти на агресію, вважаючи Захід втомленим і розділеним.Криза в Балтії може стати інструментом для Москви, яким вона намагатиметься підірвати позиції Байдена перед президентськими виборами у США, підсилюючи імідж слабкості та некомпетентності американського лідера.
Попри ймовірність зміни тактики, багато хто в Росії вважає, що Путін не зупиниться перед атакою на країни Балтії. Війна проти Україні, яка об’єднала російську еліту, може тривати нескінченно, незалежно від змін на міжнародній арені.
Загалом еліта Росії, яка прагне повернення до мирного життя, стикається з реальністю нескінченної війни. Це створює атмосферу страху та невизначеності серед тих, хто колись підтримував Путіна, але тепер не бачить шляху назад.
Раніше колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен зазначав, що основний план Путіна, захопити Україну, – провалився. Тепер самопроголошений президент націлився на те, аби змусити Захід піти на поступки.
А от газета The Times розповідала, що у керівництві Альянсу підозрюють Росію в замінуванні підводної інфраструктури в Північному морі.