У російських медіа пишуть, що «Захід іде на ескалацію».
Шість місяців висіла затримка американської військової допомоги, за цей час Кремль не робив нічого, окрім методичних обстрілів — насамперед енергетичної інфраструктури України, щоб занурити населення у відключення електроенергії на 4-8 годин на добу. Потім Путін вступив у нову каденцію і повідомив urbi et orbi, що мета війни — остаточне захоплення чотирьох українських областей і поїхав у КНДР.
Тепер почалася «ескалація». Південна Корея заявила, що «раз так», то ми активніше підключаємося до допомоги Україні. Японія заявила, що теж. Ізраїль, дивлячись на великі плани військово-технічного співробітництва Кремля з Іраном, вирішив все-таки віддати Україні (через США) 10 систем Патріот. Було в України три «Патріоти», а тепер буде 13 — і можна буде «закрити небо». Країни «східного флангу» попросили Євросоюз 2,5 млрд на зміцнення кордону, Польща заявила, що треба 2,5 млрд на «залізний купол» — нову систему протиповітряної оборони. Єврокомісія заявила, що треба 5 млрд на колективні програми переозброєння. Різні країни почали підписували двосторонні договори з Україною про гарантії безпеки (за два місяці після виборів Путіна таких уже 7 договорів).
А тут уже підійшла й американська допомога, і українці успішно почали бити високоточними ракетами. Збили один Су, потім другий Су.
Що в такій ситуації залишається Кремлю? Тільки обзивати Урсулу фон дер Ляєн «сухою воблою». А що ще?