Влада СРСР ухвалювала чимало сумнівних рішень, які призводили до негативних наслідків. Одним із них став поділ невеликих населених пунктів на «перспективні» та неперспективні.
Поняття «неперспективні» села з’явилося в економічній політиці 1960-х років. Про його значення та наслідки розповідається в енциклопедії історії України.
Початок політики «неперспективних» сіл
У другій половині 1950-х років відбувалося укрупнення дрібних колгоспів. В результаті виникли так звані неперспективні села, які перетворювали на колгоспні бригади. Такі населені пункти позбавляли бюджетних коштів на розвиток культурно-освітніх закладів і торговельно-побутових підприємств.
Водночас деякі маленькі поселення, в яких жило менше ніж 50 людей, приписували до найближчих сіл. Решту хуторів ліквідовували, а їхні мешканці змушені були переселятися.
Внаслідок цього в Україні станом на середину 1960-х років залишилося лише 8,4 тисячі поселень з 58,5 тисяч.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/1251120b348312950f36ae49a3f01f9f.png
Причина поділу населених пунктів
Тоталітарний режим визнавав лише одну ідеалізовану форму організації сільськогосподарського устрою. Тому ті селища, які навряд можна було «переробити» називали «неперспективними» та ліквідовували або залишали майже напризволяще.
Водночас так звані перспективні населені пункти планували модернізувати. На початку 1960-х років було прийнято низку партійно-урядових постанов, в яких визначалася група перспективних сіл, в яких мала вестися комплексна забудова. Однак розвиток передбачався лише в тих селищах, в яких мешкало понад 200 осіб. Як наслідок, значна кількість населених пунктів стала «неперспективною».
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/5a9f01c87465c5faeef569a69775569d.png
Результат поділу на «перспективні» та «неперспективні» села
В середини 1960-х років розпочалася модернізація експериментальних та показових селищ. На побудову доріг, житла, газифікацію тощо було спрямовано величезні кошти. За планом будівництво мало закінчитися в 1970 році, але цього зробити не вдалося. Зрештою в 1980 році було збудовано лише 19 експериментально-показових сіл. Досвід, отриманий при цьому не набув широкого застосування через надмірно високі фінансові та матеріально-ресурсні затрати.
Водночас з невдалою розбудовою «перспективних» сіл «неперспективні» отримували мізерні кошти на свій розвиток та занепадали. Там не лише не будувалася нова інфраструктура, водогони, дороги, а й зачинялися школи, клуби, ферми, магазини тощо. В результаті це спричинило відтік населення, особливо молодого, до міст. Як наслідок, розпочалися процеси депопуляції.
Зрештою, політика поділу селищ на «перспективні» та «неперспективні» призвела до занепаду майже 140 тис. сіл по всій території колишнього СРСР.
Раніше OBOZ.UA розповідав про те, якими насправді були люди в СРСР. Через тотальні злидні в суспільстві панували доноси, заздрість та плітки.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.