Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 28 червня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Байдена просять знятися з виборів
Цієї ночі, поки більшість українців спали, в Сполучених Штатах дебатували два ймовірних кандидати в президенти – Джо Байден і Дональд Трамп.
Експрес-опитування CNN одразу після дебатів показало, що їхнім беззаперечним переможцем став Дональд Трамп. 67% респондентів вирішили, що виступ республіканця був переконливішим, ніж у Байдена.
Чинний президент і справді мав украй непереконливий вигляд: плутано формулював думки, допускав прикрі обмовки, часто дивився в камеру з відсутнім поглядом під час виступу Трампа.
У лавах Демократичної партії не скупилися на розгромні оцінки.
Як пише Politico, представники та донори Демократичної партії обговорюють заміну на виборах їхнього кандидата президента США Джо Байдена після перших дебатів із Дональдом Трампом.
Поки про перспективу заміни Байдена, певна річ, говорити рано: Демократична партія буде затверджувати номінанта на участь у президентських виборах 19 серпня.
До того ж – згідно з тим-таки експрес-опитуванням CNN – понад 80% зареєстрованих виборців не змінили думку про те, за якого кандидата голосуватимуть у листопаді 2024 року.
У Байдена поки кажуть, що він не зніме кандидатуру на виборах після провальних дебатів.
Згодом президент США Джо Байден визнав поганий виступ на дебатах із Трампом, але іти не планує.
Та для спостерігачів в Україні президентські дебати нагадали: перспектива повернення Дональда Трампа на посаду президента США цілком реальна.
Трамп відмовив Путіну
Байден робив наголос на питанні абортів. І, звісно ж, на судах над Трампом.
Натомість Трамп атакував Байдена насамперед у питанні віку та придатності до роботи президента.
Відповідаючи на запитання про свій вік, 78-річний Трамп вказав на свої успіхи у гольфі і припустив, що «Байден не може вдарити по м’ячу на 50 ярдів». Президент відреагував, що «із задоволенням» зіграв би з Трампом у гольф.
А ще Трамп атакував у питаннях імміграції через кордон із Мексикою та провальної зовнішньої політики: від виведення військ із Афганістану до війни в Україні.
На питанні України варто зупинитися окремо, бо воно стало предметом палкої суперечки між Байденом і Трампом.
Виступи кандидатів тут насправді були цілком сподівані.
Ледь не єдиною новинною заявою Дональда Трампа стало те, що він назвав «неприйнятними» запропоновані Путіним «умови мирних переговорів», які де-факто передбачають капітуляцію України.
Обидва ймовірні кандидати в президенти звинуватили один одного у заохочуванні Путіна до війни в Україні.
Крім того, Байден на дебатах назвав Трампа «невдахою» та «лузером».
Всю інформацію про дебати зібрав журналіст «Європейської правди» Олег Павлюк в статті Катастрофа у прямому ефірі: як Байден провалив президентські дебати у США і що буде далі.
До речі, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прагне, аби Дональд Трамп узяв участь у саміті Європейської політичної спільноти та неформальній зустрічі лідерів ЄС у Будапешті 7-8 листопада, під час угорського головування в Раді Євросоюзу.
Дипломат неназваної країни ЄС звернув увагу, що 7-8 листопада вже будуть відомі попередні результати президентських виборів у США, і Трамп може бути як переможцем, так і переможеним, а адміністрація Джо Байдена в будь-якому разі залишатиметься при владі до січня 2025-го.
Тому навіть онлайн-участь Трампа в неформальній зустрічі лідерів ЄС «була б безпрецедентною і вкрай деструктивною, кинула б виклик усталеним дипломатичним нормам і створила б напруженість як всередині ЄС, так і у відносинах з адміністрацією Байдена», пише VSquare.
Нове керівництво ЄС
А ще вночі стало відомо, що глави держав та урядів Європейського Союзу дійшли згоди щодо розподілу посад на наступний політичний термін.
Саміт затвердив кандидатуру Урсули фон дер Ляєн від правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП) для призначення на посаду президентки Європейської комісії на другий п’ятирічний термін.
Остаточно вона буде затверджена на посаді у разі позитивного голосування в Європейському парламенті, що відбудеться 18 липня. Фон дер Ляєн має отримати як мінімум 361 голос на підтримку, і її шанси на успіх оцінюють як високі.
Президентом Європейської ради стане Антоніу Кошта від соціал-демократів, якого лідери погодилися призначити на 2,5 роки, після чого можливе його перезатвердження на ще 2,5 роки.
Донедавна Кошта був очільником уряду Португалії. «Європейська правда» розповідала про нього та про причини його затвердження лише на короткий термін у статті «Фаворит із масою зауважень»
Очільницею дипломатичної служби ЄС, тобто високою представницею ЄС з безпекової та зовнішньої політики на наступні 5 років стане Кая Каллас, нині прем’єрка Естонії. Це перше в історії ЄС призначення на цю посаду кандидата зі Східної Європи. Каллас обійме цю посаду по квоті лібералів. У партії Каллас вже думають, як обирати їй заміну на чолі естонського уряду.
Найбільш ймовірний наступник Каллас – міністр з питань клімату Крістен Міхал. Наступного прем’єра Естонії визначать у суботу.
Прессекретар президента РФ Дмитрій Пєсков у зв’язку із затвердженням на саміті ЄС кандидатури Каї Каллас заявив, що перспективи відносин між Москвою і Брюсселем погані.
Пєсков сказав, що Каллас «не демонструвала досі дипломатичних нахилів і добре відома в нас своїми абсолютно непримиренними та подекуди навіть оскаженіло русофобськими заявами».
Також лідери країн-членів ЄС заявили про зупинку вступу Грузії в Євросоюз через «російський» закон.
«Європейська рада закликає владу Грузії прояснити свої наміри, змінивши нинішній курс дій, який ставить під загрозу шлях Грузії до ЄС і де-факто призводить до зупинки процесу вступу», – наголошено у підсумковому рішенні саміту ЄС.
Тим часом грузинський прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе під час виступу в парламенті в п’ятницю, 28 червня, вкотре поскаржився на наміри «конкретних політичних сил» допустити «український сценарій» у Грузії.
Кобахідзе знову застеріг від «спроби розвитку українського сценарію в Грузії, зокрема, спроби розвитку «майдану», а потім «другого фронту».
Напередодні парламентських виборів, які заплановані на осінь, партія влади «Грузинська мрія» робить все для, фактично, цементування своєї влади. У тому числі, ухвалює антидемократичні закони.
Звісно, це не подобається грузинському народу. Тому, щоб вплинути на грузинів, прем’єр, ймовірно, і вдається до маніпуляцій про «український сценарій».
До речі, партія влади у Грузії обіцяє велику амністію ув’язнених перед виборами.
Напередодні отримання F-16
У Данії вже підготували 50 українців для обслуговування F-16, повідомив командувач ВПС країни Ян Дам
За його словами, вони беруть участь у підготовці перших літаків в Україні.
Близько 100 українців мають пройти підготовку для виконання допоміжних завдань.
Ян Дам очікує, що графік поставки F-16 в Україну буде дотриманий.
Він зазначив, що винищувачі матимуть вплив, але не призведуть до зміни правил гри на полі бою.
«На ці винищувачі покладаються дуже великі сподівання. І ми, напевно, повинні бути більш реалістичними. Винищувачі F-16, безумовно, матимуть вплив, але вони не змінять правила гри. Ані цього місяця, ані в наступні», – сказав командувач ВПС Данії.
Він попередив, що українські пілоти все одно потребуватимуть багато тренувань в Україні.
«І можуть пройти місяці і роки, перш ніж вони досягнуть вирішального оперативного ефекту», – зазначив Ян Дам.
Підтримка України
Сьогодні Київ відвідала президентка Словенії Наташа Пірц Мусар.
На пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Києві вона заявила, що Україна повинна сама вирішувати, коли і на яких умовах вступати у переговори з Росією.
«І тут ми на вашому боці. Словенія надає підтримку і бере участь у зустрічах за сімома пунктами «формули миру». І будемо це продовжувати», – зазначила Пірц Мусар.
Вона також повідомила, що уряд Словенії схвалив виділення Україні 5 млн євро на гуманітарні потреби.
А ще 8 країн приєдналися до рішення ЄС про конфіскацію прибутків від заморожених активів РФ.
Російські шпигуни в ЄС
За даними WSJ, Австрія перетворилася на «базу» російських шпигунів для діяльності по всій Європі.
А у Латвії біля об’єкта з обмеженим доступом затримали росіянина з дроном.
Решта новин
В Азербайджані через ООН призначили дострокові парламентські вибори.
ЗМІ: Пентагон готується до евакуації американців із Лівану через ризик війни.
Підтримка ультраправих у Франції зросла напередодні виборів.
Суд у Польщі підтвердив, що експрем’єр порушив закон розпорядженням про голосування поштою. Матеуш Моравецький розкритикував фінальне рішення суду.
Верховний суд США ускладнив переслідування учасників штурму Капітолія.
Фінляндія відправляє Україні новий пакет військової допомоги.
У Німеччині 15-річного хлопця посадили на 4 роки за плани теракту на різдвяному ярмарку.