Про все важливе і цікаве за середу, 26 червня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Переговори міністрів оборони США і РФ
У Пентагоні прокоментували інформацію про можливу відправку інженерного підрозділу північнокорейської армії до окупованого Донецька, що стане частиною військового альянсу Північної Кореї та Росії.
Нагадаємо, минулого тижня глава Кремля Владімір Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин підписали угоду, яка зобов’язує кожну сторону надати негайну військову допомогу іншій у разі збройної агресії проти однієї з них.
«Я думаю, що на місці північнокорейського військового керівництва я б поставив під сумнів свій вибір щодо відправки своїх військ на роль гарматного м’яса в незаконній війні проти України, бо ми бачили, яких втрат зазнають російські війська», – сказав речник Пентагону Пат Райдер.
А вчора глава Пентагону Ллойд Остін провів перші телефонні переговори з новим міністром оборони РФ Андреєм Бєлоусовим.
Як зазначили у пресслужбі Пентагону, під час розмови Остін наголосив на важливості збереження ліній зв’язку в умовах війни Росії проти України, що триває.
Остання розмова між очільниками оборонних відомств США і Росії відбулася в березні 2023 року. Тоді Остін говорив із попередником Бєлоусова Сергеєм Шойгу про інцидент з американським безпілотником MQ-9 Reaper, який РФ збила над Чорним морем.
Щодо МКС і ордерів на арешти
До речі, вчора Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт ексміністра оборони Росії Сергєя Шойгу та очільника Генштабу Валерія Герасимова.
США привітали рішення суду щодо ордерів на арешт Герасимова і Шойгу.
«Ми підтримуємо низку міжнародних розслідувань звірств Росії в Україні, включно з тим, яке проводить МКС», – зазначив речник Держдепу Метью Міллер.
А в травні, нагадаємо, головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан подав клопотання про видачу ордерів на арешт лідерів ХАМАС та Ізраїлю, зокрема, ізраїльського прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу через воєнні дії в секторі Гази.
Після цього The Guardian, ізраїльсько-палестинського видання +972 Magazine та івритомовного видання Local Call в межах спільного розслідування виявили, що ізраїльські спецслужби протягом дев’яти років намагалися нібито впливати на головного прокурора МКС і залякувати його.
Міністерство закордонних справ Нідерландів викликало посла Ізраїлю Моді Ефраїма після повідомлень про це.
Речник нідерландського МЗС повідомив, що відбулася розмова, «в якій було висловлено занепокоєння Нідерландів».
Як держава, де розташований Міжнародний кримінальний суд, Нідерланди зобов’язані за угодою з судом захищати безпеку співробітників МКС і гарантувати, що в роботу суду не будуть втручатись.
У Франції підтвердили ордер на арешт Башара Асада за міжнародні злочини.
«Мирні» пропозиції Путіна і Трампа
Канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув так званий «мирний план» глави Кремля Владіміра Путіна.
Шольц наголосив, що Путін і далі налаштований на війну і його пропозиція це лише підтверджує.
Той, хто вважає, що «це призведе до тривалого миру в Європі, повинен багато дивитися Russia Today», сказав Шольц, маючи на увазі підконтрольний Москві телеканал.
«На жаль, Росія не хоче миру», – зазначив він.
Путін повинен усвідомити, що він не може досягти мети підпорядкування України на полі бою, продовжив Шольц. Саме тому саміт G7 в середині червня послав «чіткий сигнал», домовившись про 50-мільярдний кредит для України.
За його словами, Путін розраховує на те, що фінансова підтримка з боку європейців або США не буде надана через бюджетні обмеження. «Розрахунок зазнав краху з цим рішенням G7», – сказав Шольц.
Новообраний генсек Ради Європи Ален Берсе назвав Україну своїм пріоритетом.
«Головним нашим пріоритетом, і ми всі добре розуміємо, чому, є Україна. І коли ми говоримо про Україну, ми говоримо не просто про країну, ми говоримо про українців. Ми говоримо про їхніх дітей, і Рада Європи дуже активно займається всіма цими питаннями», – наголосив Берсе.
До речі, Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні схвалила три резолюції щодо України, зокрема про спецтрибунал і культурний геноцид.
Також у штабі Трампа пояснили його бачення закінчення війни РФ проти України.
Там зазначають, що Трамп «зробить усе необхідне, щоб відновити мир, а також американську силу та стримування на світовій арені».
У штабі називають Дональда Трампа «єдиною людиною», яка може закінчити війну РФ проти України, і зазначають, що війна б не почалась, якби він був президентом.
Напередодні два радники Трампа представили йому план припинення війни РФ проти України. Він передбачає, що у разі обрання президентом США Трамп може зупинити постачання військової допомоги Україні, якщо та відмовиться від мирних переговорів, натомість Москву попередять, що будь-яка відмова від переговорів призведе до посилення підтримки Києва.
«Міст до НАТО» і новий генсек
В адміністрації президента Сполучених Штатів пояснили, що мають на увазі союзники по Альянсу, коли говорять про створення «мосту до НАТО для України».
«Міст до НАТО» потрібен, щоб Україна могла увійти до Альянсу того ж дня, коли на це буде політична воля», – наголосив директор із питань Європи Ради національної безпеки Білого дому Майкл Карпентер.
Карпентер вказав, що документ, який буде оприлюднено на липневому саміті НАТО у Вашингтоні, забезпечить Україну саме «інституційним мостом до членства в НАТО», щоб при отриманні запрошення у майбутньому Україна була готова, спроможна й здатна приєднатися до Альянсу миттєво.
Сьогодні Північноатлантична рада вирішила призначити очільника уряду Нідерландів Марка Рютте наступним генсеком НАТО замість Єнса Столтенберга.
До своїх повноважень Рютте приступить з 1 жовтня, коли закінчується мандат чинного генсека Столтенберга.
«Альянс є і залишатиметься наріжним каменем нашої колективної безпеки. Очолювати цю організацію – це відповідальність, яку я не сприймаю легковажно», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітали призначення.
Снаряди для України
Новий президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що його країна бере участь у чеській ініціативі із закупівлі снарядів для України – зокрема, закуплені боєприпаси модернізують на словацьких заводах.
Тим часом, окремі опозиційні політики Чехії звинувачують чеську владу у непрозорих закупівлях снарядів для України та за завищеною ціною.
Критика про «непрозорість» закупівель боєприпасів для України, яка генерує «немислимі прибутки зброярам», лунала від політиків популістської партії ANO експрем’єра Андрея Бабіша.
Президент Чехії Петр Павел зазначив, що будь-які військові поставки в принципі не можуть бути цілковито прозорими.
«Це завжди про чутливу інформацію, їх везуть у зону бойових дій, і Росія зі зрозумілих причин дуже цікавиться цією інформацією… Так, більшість інформації під грифом. Проте прем’єр, міністри та очільники парламентських комітетів мають доступ до неї», – сказав президент Чехії.
Латвія передасть Україні медичне обладнання майже на 350 тисяч євро, а у Норвегії спростили працевлаштування українців на роботу водіями автобусів.
А ще оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) почне діяти 1 липня.
В міністерстві економіки України і міністерстві із просування експорту, міжнародної торгівлі та економічного розвитку Канади очікують, що угода принесе користь працівникам, підприємствам і споживачам обох країн.
Деталі санкцій для Грузії і Білорусі
Опозиційні грузинські ЗМІ, зокрема Netgazeti та TV Pirveli, дізналися деталі санкцій США проти Грузії, запроваджених через ухвалення в Грузії закону про «іноагентів».
Серед найбільш високопоставлених грузинських посадовців, імена яких фігурують у санкційному списку США, є лідер парламентської фракції «Грузинської мрії» Мамука Мдінарадзе, близький до олігарха Бідзіни Іванішвілі.
Під санкції також потрапив член політради «Грузинської мрії» Дімітрі Самхарадзе та депутат від партії Анрі Оханашвілі.
Крім того, США запровадили обмеження проти керівника спецпризначенців Грузії Звіада Харазішвілі на прізвисько «Хареба», а також членів його сім’ї. За даними TV Pirveli, «Хареба» мав чинну американську візу і вже отримав повідомлення про її анулювання.
Законом про «іноагентів» грузинська парламентська більшість не обмежилася і готує законопроєкт щодо «захисту сімейних цінностей». Венеційська комісія розкритикувала цей пакетний проєкт.
Посли ЄС схвалили новий пакет санкцій проти Білорусі.
«Цей пакет посилить наші заходи у відповідь на вторгнення Росії в Україну, включаючи боротьбу з обходом санкцій», – зазначило бельгійське головування в Раді ЄС.
В Латвії закрили доступ до ще низки проросійських сайтів, Росія менш як за місяць удруге виганяє австрійську журналістку.
Орбан заблокував в ЄС засудження РФ
Євросоюз засудив «санкції» проти європейських ЗМІ в Росії.
Заяву про це опублікували від імені високого представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепа Борреля. Через позицію Угорщини Євросоюз не зміг висловити свій осуд від імені 27 країн-членів.
Російське Міністерство закордонних справ у вівторок заявило, що Москва запроваджує обмеження на мовлення й доступ щодо 81 європейського ЗМІ. Примітно, що серед європейських ЗМІ, чию діяльність обмежила РФ, є і угорський портал 444.hu.
«Це рішення ще більше обмежує доступ до вільної та незалежної інформації та розширює і без того жорстку цензуру ЗМІ в Росії. Заборонені європейські ЗМІ працюють відповідно до журналістських принципів і стандартів», – йдеться у заяві Борреля.
Він наголосив, що російські дезінформаційні та пропагандистські ЗМІ, проти яких ЄС запровадив обмежувальні заходи, не є вільними та незалежними засобами масової інформації. Їхнє мовлення в ЄС було призупинено, оскільки ці ЗМІ перебувають під контролем російської влади і відіграють важливу роль у підтримці війни проти України.
Італійське зовнішньополітичне відомство також рішуче засудило рішення Росії щодо обмеження мовлення ЗМІ, які «завжди надавали об’єктивну та неупереджену інформацію» про війну РФ проти України.
«Вирішивши застосувати руйнівне насильство в Україні, …керівництво РФ вчинило дії, що суперечать міжнародному праву та всім принципам законності та цивілізованого співіснування. Все це не буде стерто шляхом введення заборон на італійські та міжнародні ЗМІ», – наголосили в МЗС Італії.
На тему санкцій також слід додати, що наближений до Путіна олігарх виграв у Суді ЄС справу щодо вже нечинних санкцій.
Втім, суд не скасував найперше рішення Ради ЄС про санкції від 9 березня 2022 року, а також останнє рішення про продовження обмежувальних заходів від 14 березня 2024 року, згідно з яким олігарх перебуває під санкціями.
Решта новин
ЄС поставив на угорсько-український кордон сканер для збільшення пропускної спроможності.
Литва денонсувала договір з Росією про правову допомогу.
Китай запровадить безвізовий режим для Польщі.
В Іспанії вперше застосували закон про амністію до каталонських сепаратистів.
Активісти на знак протесту облили червоною фарбою знамениті Іспанські сходи в Римі.