Журналісти припускають, що у Кремлі намагаються нівелювати ймовірність того, що за подіями в Дагестані стоять ісламські бойовики, адже тоді відкриється вразливість Путіна, який усю увагу і ресурси зосередив на агресії в Україні і тих, хто виступає проти неї у самій Росії.
«Домашній» ворог
Після того, як сталася масова стрілянина у Махачкалі і Дербенті, провладні політики бездоказово намагалися звинуватити в атаці спецслужби Україна і НАТО. Вони вдалися до того самого наративу, що й у випадку з терактом у «Крокус Сіті Хол» під Москвою. Тоді пропаганда і чиновники одноголосно заявляли про «український слід» і про те, що терористи, які розстріляли людей у ТРЦ, тікали у бік кордону з Україною, де для них буцімто готували «коридор». Ці заяви звучали навіть після того, як ІДІЛ офіційно взяла на себе відповідальність за напад.
Своїми безпідставними звинуваченнями Кремль живив потрібний йому наратив про те, що Захід є найбільшою екзистенційною загрозою безпеці простих росіян.
Але дві великі терористичні атаки, які відбуваються так швидко одна за одною, викличуть питання про те, чи війна в Україні відвернула Кремль від того, що відбувається всередині Росії,
– сказав Ніл Мелвін, директор досліджень міжнародної безпеки в Королівському інституті об’єднаних служб у Лондоні.
Мелвін зазначає, що повторний спалах насильства в Дагестані є загрозою для регіональної стабільності на Північному Кавказі та амбіцій Путіна відновити там порядок.
Раніше Кремль не намагався так сильно зменшити увагу навколо наративу ісламізму, бо він був йому вигідний.
Дагестан – це переважно мусульманський регіон Росії на Північному Кавказі. Екстремістське насильство там зросло на початку 2000-х років після двох воєн, які російські сили розв’язали в сусідній Чечні. Ці конфлікти дозволили Путіну стверджувати, що він приніс мир і стабільність у неспокійний регіон і покращив свій імідж як гаранта безпеки Росії.
Але останнім часом Дагестан — як і інші регіони етнічних меншин – став основним джерелом для мобілізації людей на війну в Україну. Регіон також потрапив у заголовки новин у жовтні, коли антиізраїльський натовп штурмував аеропорт у столиці Дагестану Махачкалі, куди прибув рейс з Ізраїлю.
Російська влада не дала чіткої відповіді на те, хто організував недільну стрілянину у Дагестані.
Непрозорі та змішані повідомлення також були характерною рисою офіційної відповіді на попередні терористичні атаки на території Росії.
Так, через декілька днів після атаки на Крокус Сіті Хол у березні Путін заявив, що її здійснили «радикальні ісламісти», але поставив під сумнів, хто ними керував. Через два тижні після цього він вже казав, що Росія не могла стати мішенню «ісламських фундаменталістів», оскільки є «унікальним прикладом міжконфесійної угоди та єдності».
Зверніть увагу! У Вашингтоні заявили, що не знають, хто стоїть за терактами в Дагестані. Там припускають, що це може бути північнокавказьке відділення угруповання «Ісламська держава», «Вілаят Кавказ».