Аспіранти, які навчаються на контрактній основі, більше не зможуть оформити відстрочку від армії. Цього року очне навчання передбачено тільки для бюджетників, оскільки попит на аспірантуру, на думку уряду, пов’язаний з ухиленням від мобілізації. Фокус розбирався, до чого призведе таке рішення МОН.
Міністерство освіти і науки кардинально змінило правила вступу на навчання в аспірантурі в день початку вступних іспитів. Відомство скасувало можливість вступу на контрактну денну форму навчання, а також вдруге підвищило прохідний бал. Про це заявив міністр Оксен Лісовий.
За його словами, рішення ухвалено через високий інтерес до навчання в аспірантурі у чоловіків призовного віку. У МОН вважають, що вступна кампанія може перетворитися на корупційний інструмент уникнення мобілізації. А тому було ухвалено рішення здійснювати цього року вступ до аспірантури виключно за держзамовленням.
«Те, що система освіти стала такою «дірою» для ухилення, свідчить про симптоми її занедбаності. І саме тому ми приступили до її комплексної трансформації. Бо якість освіти і цінності, які живляться в цій системі, мають значення», — сказав міністр.
У МОН уточнили, що вступ до аспірантури цього року здійснюватиметься винятково за державним замовленням, а бюджетних місць стане вдвічі більше — 7000 замість 3200. Однак кількість охочих вступити — в рази більша.
«Цього року ми запровадили обов’язковий тест для вступу до аспірантури — ЄВІ (Єдиний вступний іспит — ред.). Його також складають і майбутні магістри. І ось, у 2024 році, для складання ЄВІ загалом зареєструвалися 246 189 осіб. 79% із них — чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше — 91 561 особа призовного віку. Рекорд усіх рекордів», — додав Лісовий.
У відомстві уточнили, що вступити до аспірантури за контрактом цього року можна буде тільки на заочну та вечірню форму навчання, що не дає права на відстрочку від мобілізації.
У МОН вважають, що навчання в аспірантурі є відповідальним процесом, який має поглиблювати дослідницькі здобутки та розвивати науковий пласт української освіти загалом.
Навчання не для всіх: що не так із рішенням МОН
Протягом останнього року влада неодноразово намагалася скасувати відстрочку для студентів, які здобувають більше однієї освіти: вищу або професійно-технічну. Так нардеп Федір Веніславський говорив Фокусу, що якщо людина зловживає правом на відстрочку під час дії воєнного стану, це право потрібно обмежити.
«Якщо людина здобула освіту, а після цього здобуває ще одну — вищу або професійно-технічну освіту, і це відбувається після 30 років, це не дає право на отримання відстрочки. Студентів, які здобувають другу освіту до 30, це не стосується», — зазначав Веніславський.
У підсумку, після того як новий закон про мобілізацію набув чинності, відстрочки позбавили студентів віком 25-60 років, які здобувають освіту, не вищу за попередній рівень. Наприклад, якщо військовозобов’язаний закінчив бакалаврат з економіки і знову вступає на бакалаврський рівень, але за іншою спеціальністю.
Крім того, мобілізація студентів можлива в період між навчанням, якщо людина отримала ступінь бакалавра, але ще не була офіційно зарахована до магістратури. Тож загалом, навіть українців, які безперервно і поетапно здобувають освіту, у цей проміжок часу закон від призову не захищає.
Проте в МОН порахували, що високий попит на вступ до аспірантури означає «ухилення» від призову, а тому в день початку вступних іспитів оголосили про нові правила, щодо неможливості вступити на очну контрактну форму навчання.
Рішення уряду вже розкритикували у Верховній Раді. Так нардеп і голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина наголосила, що влада могла піти іншим шляхом, щоб уникнути корупційних ризиків, пов’язаних із мобілізацією, водночас зберігши можливість продовжити навчання для тих, хто цього хоче. А саме:
унеможливити для ЗВО набір аспірантів у понад ліцензований обсяг;
зменшити ліцензовані обсяги підготовки аспірантів;
перевірити всі університети і покарати корупціонерів у них;
вчасно змінити правила вступу.
«Можна було зробити ще багато всього — але ні», — заявила Гришина.
Нардеп наголосила, що порядок вступу змінили тоді, коли українці вже складають іспити. При цьому рішення про збільшення кількості бюджетних місць виглядає так, ніби в країні «є зайві кошти».
Українці теж вороже зустріли нові правила. Під публікацією пресслужби МОН коментароти нагадали міністерству, що розділяти аспірантів на «контрактників» і «бюджетників» відмовилися ще під час ухвалення закону про посилення мобілізації, бо це є порушенням Конституції.
Завищили прохідний бал для аспірантів
За словами засновника Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександра Кондратюка, повідомити про нові правила могли б непомітно, бо тема бюджету загалом в університетах замовчується роками. Але цього разу, через резонансність питання МОН вирішили голосно озвучити непопулярне рішення.
«На бакалавраті для звичайних абітурієнтів з року в рік «ріжуть» місця, і особливо не звітують. І у випадку з аспірантами можна було б зробити так само, ніхто б і не помітив. Шкода, що нічого не чути про інші успішні освітні реформи, які підвищують якість, а тільки про подібні обмеження», — каже Фокусу Кондратюк.
Експерт зазначає, що нові правила насамперед впливають на економіку, а також на ставлення людей до вищої освіти. Зрештою, є таке поняття, як верховенство права. І якщо закон дозволяє тим, хто здобуває послідовну вищу освіту, отримати відстрочку від мобілізації, так і має бути.
«Якби МОН скоротило кількість контрактних місць — з 5 000, які були раніше, до 4 000, це все одно було б дуже мало, і вступили б найкращі. Помножимо 4 000 місць на 50 000 грн за рік навчання і отримуємо 200 млн грн прибутку. Прозора система вступу і високий прохідний був все одно не дали б можливість вступити всім», — вважає експерт.
160 балів, які встановили для аспірантів, — це 64% правильних відповідей, зазначає Кондратюк. Такий поріг з математики серед школярів набирають лише 10% людей. Тобто це дуже високий прохідний бал.
«Можна було б сміливо поставити ще вищий бал — 70% правильних відповідей. І далі слідкувати за ЗВО, особливо слабкими, у яких буде спокуса набрати на контракт побільше людей, щоб заробити. Це не простий шлях, але так можна було б зробити. І всі залишилися б задоволені. І навіть якщо той, хто «ухиляється», вступить, це буде дуже розумна людина», — додає експерт.
Тепер, за словами Кондратюка, ЗВО, які заробляли на «контрактниках», зокрема приватні вищі навчальні заклади, залишаться без грошей.
«ЗВО приватні заздалегідь усе прорахували, а тепер у них умовно мінус 5 млн грн. І що далі? Усіх звільнять і закриються. Але ж скільки нових відкриттів могли б із часом зробити всі ці 100 тисяч аспірантів, охочих вступити. І напевно серед них знайшлися б генії. Але тепер уже відкриттів не зроблять», — додає експерт.
Фокус раніше писав, що на магістратуру та аспірантуру цього року хочуть вступити рекордні 200 тисяч осіб.
Фокус також писав, що студентів і співробітників КНУ імені Тараса Шевченка доправлятимуть у ТЦК та СП на службових автомобілях університету, якщо їх буде викликано до військкомату.