На що сподівається Макрон у протистоянні з ультраправими за парламент

До закінчення передвиборчої кампанії у Франції залишилося менше тижня.

Головні претенденти на перемогу – ультраправе «Національне об’єднання» і лівий «Новий народний фронт» – пропонують виборцям те, що представники блоку президента Емманюеля Макрона називають нереалістичним популізмом.

У такій ситуації президенту Емманюелю Макрону залишається сподіватися на «пробудження виборців», яким не до вподоби ані ультраправий, ані ультралівий політики на чолі уряду Франції.

Про ситуацію у Франції напередодні дострокових парламентських виборів – в статті RFI Останній шанс уникнути тріумфу ультраправих: на що розраховують Макрон і його партія. Далі – стислий її виклад.

Самі ультраправі та ліві у своїх публічних заявах немов «не враховують» президентську партію.

«На цих виборах переможуть або ультраправі, або ми», – каже Марін Тондельє, представник «Нового народного фронту», об’єднання лівих сил.

При цьому президент Макрон гостро критикує як лівих – він називає «протиприродним» «Новий народний фронт», – так і ультраправих. Їх він охрестив головною загрозою існування Франції, якою ми її знаємо – республіканської, демократичної, проєвропейської країни прав людини, свободи слова і законодавчо закріпленої гостинності щодо іноземців.

Але проблема в тому, що поки що опитування майже не дають президентській партії шансів на формування керівної більшості.

І найімовірніший варіант для президента – співжиття з опозиційним урядом.

За даними соцопитування Ifop-Fiducial, опублікованого в четвер, 20 червня, – і це було перше опитування, проведене після того, як виборцям стали відомі всі кандидати в усіх округах, – президентська коаліція хоча і «поліпшила позиції», але, як і раніше, значно відстає від конкурентів.

За «макроністів» готові проголосувати 22%, за «Новий народний фронт» – 29%, за «лепеністів» – 34%. «Лепеністи» – представники ультраправої партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

Президент Емманюель Макрон на час цієї блискавичної передвиборчої кампанії – за наполяганням представників власної більшості – дещо відійшов у тінь, щоб поменше «проєктувати» власний високий антирейтинг на своїх же кандидатів.

Дотримуючись тактики передвиборчої боротьби, 35-річний прем’єр Габріель Атталь заявив, що вважає голосування фактично референдумом щодо вотуму довіри уряду, який він очолює з січня.

«Уперше за більш ніж 25 років французи оберуть прем’єр-міністра, – сказав молодий прем’єр. – 9 січня президент республіки призначив мене (главою уряду). 30 червня (дата першого туру. – Ред.) я б хотів, щоб французи обрали мене».

Габріель Атталь ставить питання так: виборці повинні вирішити, хто буде прем’єр-міністром після цих виборів – він, Жордан Барделла або ультралівий політик Жан-Люк Меланшон?

Тим часом увечері 21 червня з’явилося свіже соцопитування, згідно з яким ультраправі «лепенівці» можуть отримати у два з гаком рази більше, ніж у них було до цього.

Часу у президента «розбудити виборців» і переломити таку негативну тенденцію – один тиждень.

Але і ультраправі самі дають значні приводи для залякування виборців.

Докладніше – в матеріалі RFI Останній шанс уникнути тріумфу ультраправих: на що розраховують Макрон і його партія.