Його авторки — культурологиня Маріам Найем і літературознавиця Валентина Сотникова — розповідають про травми, стереотипи та комплекси, які протягом багатьох років нав’язувала українцям Росія.
20 червня в книгарні «Сенс» відбулася презентація подкасту «Деколонізаторки», перший випуск якого цього дня вийшов на ютуб-каналі «Суспільне Культура».
«Суспільне системно працює з темою деколонізації. Я спостерігаю, як ми разом змінюємося, обираємо, якою мовою говорити, як створюємо нові майданчики для дискусії. Проєкт є важливим для нас, бо ми говоримо про важливі суспільні процеси через персональні історії. Це наш шлях і наш шанс показати різні досвіди та знайти можливості для порозуміння», — сказала на початку презентації продюсерка цифрових платформ Суспільного Вікторія Мурована.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/e718dc7f76acddab547703b2c2262b4c.jpg
Вікторія Мурована
Маріам Найем і Валентина Сотникова також мають досвід роботи з темою деколонізації. Разом із медіа «Свідомі» вони створили 10 епізодів подкасту «Де ми?», який розповідає про колоніальне минуле України та його вплив на сьогоднішнє життя та культуру. Він здобув нагороду премії подкастів «Слушно-2023» від Mеgogo Audio як найкращий подкаст про культуру та мистецтво. Наступним кроком Маріам Найем і Валентини Сотникової у роботі над цією темою стала колаборація з Суспільним, результатом якої стали десять епізодів відеоподкасту «Деколонізаторки».
Під час презентації подкасту «Деколонізаторки»
«Це насправді два різні подкасти. У першому був більш академічний розбір теорії деколонізації, починаючи від того, які є погляди та вчені, що працюють з цією темою, до того, як це співвідноситься з українським досвідом. Другий подкаст, який ми робимо спільно з Суспільним, розповідає про етапи персональної деколонізації. Який шлях проходила окрема людина і суспільство в процесі деколонізації. Ми тут трохи відходимо від теорії, говоримо про власний досвід, про приклади інших держав, про український приклад. Це вже трошечки персональна історія усієї цієї перспективи», — розповідає Валентина Сотникова.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/95fdf30078922a0754c5d47d68f46587.jpg
Валентина Сотникова
На власному досвіді й особистих переживаннях зосереджує увагу, говорячи про подкаст, і Маріам Найем. «Ми говоримо про те, що відчуваємо, про те, як нам болить, про те, що я не знаю, що мені робити. Ми більше даємо собі місця для власних рефлексій. Потрібно перестати ховатись і почати говорити про свій досвід», — ділиться Маріам Найем.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/5b3e7306824d0e76c33a562bdbde26b6.jpg
Маріам Найем
Читайте також: «Русифікація у стилі поп»: Суспільне презентувало документальний проєкт про зросійщення української естради та важливість музичної ідентифікації
Про те, як відбувається процес деколонізації у суспільстві, як його проживають українці та чому це важливо, Маріам Найем і Валентина Сотникова говорили й під час презентації подкасту у «Сенсі», яку модерував Максим Щербина. Участь у спілкуванні брали й присутні у залі глядачі. А їх на презентації зібралося декілька сотень.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/42c1832fc6bf9cc9703f67f6c277f758.jpg
Аншлаг у книгарні «Сенс»
Своїм глядачам авторки подкасту завдячують його назві. Бо перед цим Маріам Найем і Валентина Сотникова запропонували своїм підписникам назвати варіанти, один із них був «Деколонізаторки». Це збіглося з назвою, яку запропонували на Суспільному.
Кожен із десяти епізодів подкасту має свою тематику, але всі вони об’єднані дослідженням негативного впливу імперіалістичних режимів на колонізовані народи, зокрема російського на українське суспільство. Сором, злість, розгубленість, цікавість, творення, прощання, горювання — почуття, які переповнюють свідомість людей, і кожному з них буде присвячено окремий випуск подкасту. Їх буде сім. А ще в трьох авторки говоритимуть про мультфільми Disney — «Аладдіна», «Покахонтас» і «Мулан».
Гостем першого епізоду став український стендап-комік Василь Байдак, а розмова була присвячена темі сорому за споживання російського контенту.
«Маріам зізнається в коханні Ельдару Рязанову, Валентина цитує вірші Бродського, а Василь Байдак каже, що завжди любив Домогарова. От настільки це соромно!», — анонсував перший випуск подкасту Максим Щербина. І мабуть, не дарма, бо лише за добу цей епізод зібрав 15 тисяч переглядів.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/68c62578057ef74e73d1f271a6b1aec1.jpg
Максим Щербина
У першому випуску подкасту Василь Байдак розповів про те, як формувалися гумористичні шоу в Україні та який вплив на них мала Росія.
«Свого часу існувала гумористична команда “Бомба млинів”, і одного разу вони приїхали до Сочі на гумористичний конкурс, ще до 2014 року. Їм сказали: “Ви смішні, але у вас немає шансів, тому що вас ніхто не зрозуміє”. Вони перекладали свої жарти, але не пройшли жодного раунду. Суть у тому, що тебе з українською мовою “нагору” не пустять. Тому сформувався стереотип, що якщо ти вступаєш до російської команди як україномовний, через цей комплекс меншовартості тебе можуть сприйняти як комічного персонажа», — розповідає у подкасті стендап-комік Василь Байдак.
Він також розповів, які наративи з російської культури відображалися в українських гумористичних програмах і як це загалом вплинуло на артистів.
Читайте також: «Суспільне Культура» презентувало антипропагандистський документальний цикл «Велика російська брехня»
«Коли ти живеш поруч з імперією, то вона завжди тобі нав’язує почуття сорому просто за те, що ти є. Суть випуску в тому, що нам не треба цього соромитись, нам треба про це говорити. У нас у всіх є певна тяглість за російською історією і нам це треба обговорювати. І публічно, і між собою. Не треба цього соромитись», — говорить Маріам Найем.
Detector Media · Русифікація: передчуття, прогноз і страх повернення
Валентина Сотникова додає, що при цьому важливо не критикувати один одного за цей досвід, адже нам усім потрібно будувати конструктивну розмову й заохочувати один одного до співпраці.
«Потрібно створювати для себе нові спогади. Є життя зараз. Є стільки усього цікавого в українській культурі, в світовій культурі. Чим більше ми залишаємося в спогадах і переживаємо їх, тим складніше нам рухатися вперед», — говорить Валентина Сотникова.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/b52282b981ff7e7d91a82b087c8c7efa.jpg
«Поки наші військові борються з Росією фізично, деколонізація — це спосіб бороти Росію у себе в голові», — додала Маріам Найем.
Перший епізод подкасту «Деколонізаторки» доступний для перегляду на ютуб-каналі «Суспільне Культура», послухати проєкт також можна на подкаст-платформах.
Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»
Читайте також
Суспільне покаже проєкт про відбудову деокупованих громад «Сили відновлення»
Русифікація: передчуття, прогноз і страх повернення
«Русифікація у стилі поп»: Суспільне презентувало документальний проєкт про зросійщення української естради та важливість музичної ідентифікації
Боротьба триває: «Суспільне Крим» презентувало документальний проєкт «Крим: 10 років окупації»
Документалка прямої дії
«Таким мене зробила війна»: Суспільне презентувало документальний фільм про адаптацію військового до мирного життя
«Нікуди я звідси не збираюся їхать». На Суспільному вийшов документальний серіал «Позиція Україна»
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.
Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.
Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
Долучитись