https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/556ab8fd97141ec9e86f30af57e11a11.git
Не варто розпачати, що Дагестан так швидко погасили* Зміст
Желтоксан 1986 в Казахстані теж тривав недовго, але далі були:
Ферганська долина, Андижан; Ошська різанина; Баку; Вільнюс; Джелалабад; Ленкорань; Тбілісі; Рига. Врешті: Татарстан, Ічкерія. Кожен випадок був іншим: Рига та Тбілісі не були схожі на Ферганську долину та Ошську різанину.
Але суть одна.
Імперія завжди згорає в своєму серці, але запалюється по краях.
Від Алмати та Караганди 1986 до Москви 1991 мусило минути п’ять років.
Читайте також: Путін і друге пришестя Христа
Центр найдовше тримає марку стабільності, там до останнього зберігають спокій.
І лише після того, як все сталося можна визначити момент, коли все сталося.
А в них вже стався Пріґожин, перший Дагестан, Башкоростан.
Русскіє геніальні майстри пропаганди. Вони вміють начакловувати ілюзію. Їм виходить тримати покер-фейс.
А ось коли все запряжеться і нарешті поїде:
— Єхалі на тройке с бубєнцамі;
а вдалі мєлькалі огонькі.
Ось тоді огоньків буде, хоч всю Північну Євразію запалюй.
Ця імперія ще могла спокійно протягнути зо пів століття.
Читайте також: Чи є логіка в правлінні Путіна
Путін вкоротив їй віку десь на дві третини.
Але навіть зараз ще може вискочити з тройки й дотягнути смерть імперії хоча б до своєї смерті.
Тільки, здається, він вирішив йти до кінця.
І вбити імперію ще до тридцятих.
Джерело
* Публікується зі збереженням стилю автора
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар