https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/24b206bd651c9ce7d5722fe6ac51d5c8.git
Дуже важливо прояснити те, що сталося в Угорщині, бо мені здається, що зараз багато хто дещо легковажно «ховає» Орбана. Це дуже небезпечна пастка очікувань Зміст
Насправді Орбан і виграв ці вибори (причому і європейські, і місцеві), і водночас програв їх.
Він виграв їх кількісно, але програв за якістю. І це, мабуть, друге-третє ключове фіаско команди Орбана після парламентських виборів 2002 і 2006 років, коли Фідес перемагав за кількістю голосів, але опинявся в опозиції.
Сьогодні у більшості медіа озвучуються результати виборів до Європарламенту в Угорщині на рівні відсотків, і дійсно 44% – це найнижчий результат Фідес в історії участі у виборах до Європарламенту.
Однак, якщо поглянути на кількість голосів, які отримав Фідес (а цього, на жаль, ніхто, таке враження, не робить), а це 2 мільйони 15 тисяч голосів, то виявиться, що це найкращий результат Фідеса в історії виборів до Європейського парламенту.
Для порівняння: У 2019-му за Фідес проголосувало 1 824 220 виборців, що тоді склало 52,56%, тобто менше голосів, але більше відсотків, ніж у 2024.
Як це можливо?
Уся справа у явці. Вона на цих виборах також стала рекордною, понад 59%, а це 4,5 мільйона виборців з 7,8 мільйона зареєстрованих, на противагу 43% у 2019-му, що тоді складало 3,4 мільйона, тобто на понад мільйон менше, ніж у 2024-му.
Але це лише шматок картини. Бо власне фіаско полягає не тільки у тому, що прийшло значно більше виборців, і значна частина цього додатково електорату не проголосували за Фідес. Фіаско у тому, що майже 30%, а це понад 1,3 мільйона виборців проголосували за партію TISZA (Tisztelet és Szabadság, Повага і Свобода, обіграш назви річки Тиса, яка є символічною для угорців, бо джерела Тиси окреслюють історичну віху нації під назвою Віднайдення Батьківщини).
Читайте також: Ультраправі збільшили присутність у Європарламенті
Жодна політична сила Угорщини не показувала такий результат ні на парламентських, ні на європейських виборах після того, як Фідес повернувся до влади у 2010 і безперервно керує країною.
Йдеться про політичний проєкт, який фактично був створений у лютому-березні цього року на тлі педофільського скандалу.
Петер Мадяр – це класичний «чорний лебідь». Щобільше, зараз як політичний проєкт – це в дечому команда Зеленського у рік тріумфу на президентських та парламентських виборах.
Є певна ілюзія, що Петер Мадяр як правий консервативний політик і людина з системи Фідес, чи то NER (так зараз сленгово позначають режим команди Віктора Орбана від Nemzeti Együttműködés Rendszere, переклад — Система національної співпраці, аля угорська версія діпстейт в негативному значенні цього слова) відхоплює саме електорат Орбана, який у ньому розчарувався.
Насправді поки цього не видно. Щобільше, за електоральними перетоками, які можна прослідкувати, то ми маємо парадокс, коли правий політик захопив насамперед ліберальну аудиторію партії Моментум, фактично знищивши її, а також партії Двохвостої собаки. Очевидно, йдеться насамперед про молодіжний та протестний (у цьому випадку не обов’язково молодіжний, що видно з результатів Мадяра у Ніредьгазі під українським кордоном) електорат.
Читайте також: Як вибори в Європарламент вплинуть на долю України, — тижневик Миколи Княжицького
Схожі протестні тенденції ми бачимо і в окремих містах. До прикладу, Фідес несподівано програв у Дьорі (привіт Пітеру Сійярто), знову у Будапешті та Ходьмезевашаргеї, як би уряд не «сушив фінансово» ці міста.
Що це означає? Перше: Саме в протестному потенціалі та електораті є ключова загроза для Віктора Орбана. Угорщина є «захопленою державою», але з електоральною демократією, яка при певних обставинах може покласти край режиму.
Друге: Віктор Орбан стикнувся з браком якісних кадрів, старінням команди та «ідеальним штормом», який обернувся проти нього і його планів на 2024 рік. Орбан це вже розуміє, і тому сьогодні ми мали відставку до прикладу Яноша Чака, важливої людини з нинішньої команди Орбана, яка не виправдала очікувань.
Третє: парламентські вибори в Угорщині, які заплановані на 2026 рік, почалися на рік швидше, тобто сьогодні, і внутрішня політика Угорщини знову стає цікавою і… дуже брудною.
Джерело
Про автора. Дмитро Тужанський, аналітик, директор Інституту центральноєвропейської стратегії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
Залиште коментар