День апостола Юди Тадея: історія та заборони свята
Святий вважається заступником тих, хто опинився у безвихідних ситуаціях.
19 червня християни східного обряду відзначають День апостола Юди Тадея. Він був одним із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Через збіг обставин, він мав те саме ім’я, що й Юда-Іскаріот, який зрадив Христа.
Історія свята
У середні віки Тадея ототожнювали як брата святого апостола Якова Алфеївого, або Якова Меншого, мати якого, Марія Клеопова, приходилася сестрою Матері Ісуса.
Про життя Юди Тадея відомо дуже мало. За біблійним переказом, він вірно служив Спасителю, проповідував Євангеліє спершу в Юдеї, Галілеї, Самарії, Ідумеї, потім в Аравії, Сирії, Месопотамії, а під кінець у Персії та Вірменії.
Він закінчив своє життя у муках. Його повісили на дереві, а потім стріляли у нього стрілами. За переказаом, на могилі святого Тадея збудований вірменський Монастир Святого Тадея.
Вважається, що Юда Тадей є заступником та захисником всіх знедолених та тих, хто опинився у тяжкій життєвій ситуації.
Що не можна робити на свято
У давні часи в цей день віряни дотримувалися певних заборон. Так, на свято не можна лаятися, лихословити, конфліктувати.
В цей день не можна важко працювати фізично, прати, шити, вишивати, в’язати.
Забороняється брати і давати в борг. А якщо у вас є якісь борги, то краще віддати їх до цього дня, інакше переслідуватимуть проблеми з грошима цілий рік.
Прикмети у День апостола Юди Тадея
У давнину люди вірили в такі прикмети:
Бджола полетіла на хліб або фруктові дерева — до щедрого врожаю.
До вечора купчасті хмари зникли — погода буде ясна, без опадів.
Бджоли на стінках вуликів сидять — до спеки, стають злішими, частіше жалять — до посухи.
Побачити веселку в цей день — до теплого літа.
Молитва у День апостола Юди Тадея
Святий Юдо Тадею, близький родичу з Найсвятішою Матір’ю Божою, великий Апостоле і Мученику, славний Чудотворче, який помагаєш своїм шанувальникам, віруючим у Твоє успішне заступництво. Перед Богом у важких особливих обставинах порятуй мене, благаю, прийди до мене з допомогою; Ти, який одержав від Бога привілей помагати в розпачливих і безнадійних обставинах, змилуйся наді мною. Моє життя – це безустанна хресна дорога. Кожний день приносить мені смуток і горе, а серце моє наповняється болем, бо у всьому находжу лише страждання. В цій постійній боротьбі бракує мені вже сил, падаю на дусі, тривога і розпука огортають мою душу і здається мені, що Провидіння Боже про мене забуло. Чи ж твоя доброта не змилосердиться над моїми злиднями? Благаю, вислухай мене. Випроси у Бога те, що прошу… а я до кінця життя з вдячністю буду вшановувати Тебе як мого особливого Опікуна і буду Богу дякувати за отриману через Тебе ласку й поширюватиму по світі пошану Твого імені.