https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/cbbdaf1e66909fb3cc1d10c9696f4bc7.git
Почитав різні коментарі та думки, щодо саміту Миру, Стамбульських угод та можливого «перемир’я» — всі обговорення з’явились майже одночасно Зміст
Усі кинулись обговорювати та порівнювати Мінські угоди зі Стамбульськими документами. Не розумію чому стільки хейту, а що команда президента мала робити? Підписати? Так не підписали й правильно зробили.
На мою думку, Мінськ та Стамбул це різні ситуації, які не варто порівнювати.
Стамбульська пропозиція неприйнятна, а тому була призупинена, а Мінські угоди не були ратифіковані парламентом та не підписані президентом, та і загалом не могли бути втіленими.
Ми, як Держава Україна і РФ, у стратегічному тупику.
Читайте також: Про Саміт миру без емоцій
В такій ситуації кожен хоче створити вигідні умови, на яких можна буде погодитись на заморожування конфлікту.
Бо ми не маємо можливостей в тактичній перспективі звільнити усі наші території, а Росія — захопити Україну.
Тому нормально, що Зеленський створює майданчик куди запрошує світ, щодо обговорень миру, а Путін як противник кричить: ми будемо воювати до останнього юаню.
У цієї війни не має кінця та початку. Вона екзистенційна. Світоглядна. Вона може призупинитися у разі виснаження сторін, що надасть паузу для підготовки майбутнього продовження війни.
Читайте також: Чи вартував саміт у Швейцарії таких зусиль?
Попри те, що ця війна руйнує обидві економіки та хороші перспективи майбутнього.
Щоправда, Україна має єдиний позитивний момент від цієї війни — формування політичної нації, аби тільки ця нація збереглась.
Стратегічний глухий кут.
Для нас важливо віднайти момент паузи, схопитись за нього і негайно почати відновлювати інфраструктуру та ВПК, максимально мілітаризуватися, створити абсолютну загальну військову повинність, вступити в ЄС. Рухатись до НАТО під час відновлення, а до вступу створити НАТО всередині України методом реформ та спільних програм.
А поки діятимуть санкції накладені на РФ, а рубль буде 200-тим.
Наша задача мінімум зберегти країну, а головне — наш людський потенціал — Націю.
Джерело
Про автора. Мирослав Гай, актор, волонтер, воїн ЗСУ, керівник благодійної організації «Фонд «Мир та Ко».
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар