Однак Путін насамперед бажає, щоб українські війська залишили територію Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей. І що Україна має оголосити про свій нейтральний статус неприєднання до НАТО, а західні країни мають скасувати санкції проти російської федерації. Ну і, звичайно має відбутися та сама «демілітаризація і денацифікація України», про яку він говорить ще з 2022.
Путін вперше визнав, для чого йому потрібні Запоріжжя та Херсон
Путін і його пропагандисти навіть не приховують, що не очікують погодження з їхніми пропозиціями. Ба більше, Путін навіть не приховує, для чого йому потрібні окуповані території України на півдні нашої держави.
Він підкреслює, що був готовий погодитися на суверенітет України над Херсонською і Запорізькою областями нашої країни, якби йому дозволили зберегти сухопутний коридор в окупований і анексований Крим.
Тобто фактично він визнає, що точка зору населення Херсонської і Запорізької областей, на території яких було проведено черговий облудний «референдум», не має для нього ніякого значення. Що ці території виключно є суходолом до Криму.
А сам Крим, як ми знаємо, виключно є плацдармом для подальших наступів на Україну і дестабілізації ситуації у Чорному морі.
Росія розкрила свій секрет: для чого Путін насправді запропонував «перемовини»
… Сам факт того що Путін намагається сигналізувати Заходу, що він готовий задовольнити цією територією, яку він вже окупував і не претендуватиме надалі на всю іншу території України (і це буде не призупинення конфлікту, а його остаточне завершення) говорить, що ми на правильному шляху з точки зору тиску на бандитське керівництво Російської Федерації та на хворе на шовіністичний вірус населення цієї самої Федерації, яке готове на будь-які жертви заради відновлення своєї імперії.
Тобто все ж таки є певний рівень побоювання і жертв, де відвага росіян закінчується і поступається звичайному кримінальному інстинктові – «залиште нам хоча б те що ми вже вкрали».
Такі пропозиції, звичайно, виникають саме після того, як в Кремлі принаймні починають усвідомлювати обмеженість власних ресурсів для подальшого ходу бойових дій. Вони шукають можливості вийти з війни принаймні зараз, зберігаючи своє зловісне обличчя.
Якщо не перед власними співвітчизниками, яких взагалі Путін за людей не вважає, так принаймні через бажання зберегти обличчя перед елітами, які можуть вирішити, що цей «цар» вже не здатний виконувати їхні забаганки і можна подумати про нового.
Саме цього може побоюватися Володимир Путін у наступні роки російсько-української війни. І от тому зараз він намагається вийти з ситуації з найменшими втратами.
Ми прекрасно розуміємо, що ніхто ані в Україні, ані в цивілізованому світі ніколи не погодиться із переглядом самих норм міжнародного права. Я уявляю собі західних політиків, і не тільки західних, які будуть пропонувати перемир’я на лінії зіткнень. Однак погодитися із тим, що Росія має право на українські території по їхніх адміністративних кордонах – це фактично відкрити таку скриньку Пандори яку вже ніхто ніколи у 21-му сторіччі не закриє. Це схвалити право однієї держави привласнювати собі території іншої за допомогою сили.
Як насправді можна закінчити війну
Отже, потрібно і надалі діяти по знищенню російського військового економічного потенціалу, бити по російських об’єктах на території Російської Федерації, запроваджувати нові економічні санкції проти Росії, які мають призвести до дегенерації її економіки й тотальної бідності жителів країни-агресора.
Потрібно створювати для Російської еліти такі умови, які переконають їх, що вони ніколи вже не повернуться до нормального життя.
А ще потрібно позбавляти їх сподівання, що вони зможуть закінчити війну на своїх умовах і переконувати їх в тому, що вони слабші за захід й мають знати своє місце.
Ці бандити розуміють тільки силу і жорсткий тиск. Ніяких реальний перемовин вони не бажають. А те, що вони вже фактично визначають певні поступки для таких перемовин говорить, що банда налякана. Коли банда налякана – її потрібно лякати далі.