Саміт покаже – хто за мирне врегулювання на основі норм міжнародного права, а хто жонглює цими поняттями
У середині червня, тобто вже за місяць, у Швейцарії планують провести Глобальний саміт миру. Імовірно, там розглянуть гуманітарний кейс (обмін полоненими «всіх на всіх» та повернення депортованих до Росії дітей), а також питання ядерної та енергетичної безпеки, вільного судноплавства.
Країна-агресорка РФ на цей захід не запрошена, але не виключені переговори з нею за підсумками саміту.
Поки що росіяни всіляко намагаються зірвати швейцарську зустріч, активізувавшись на фронтах – як військовому, так і дипломатичному. Допомагає їм і Китай, який веде свою гру і поки не дав знати, чи буде присутній на Глобальному саміті миру.
Експерти проаналізували для «Телеграфу» рухи навколо переговорного процесу, а також спрогнозували, чого очікувати в найближчому майбутньому.
Росія реально боїться
Викладач Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук упевнений, що Росія, попри всі свої заяви, ставиться до цього саміту дуже серйозно. Саме тому намагається його зірвати, зменшити кількість учасників, зменшити власне вплив цієї зустрічі.
«Країна-агресорка розуміє, що йде ключова дипломатична битва за те, чиє бачення завершення війни та приходу миру стане домінівним, базовим для будь-яких подальших домовленостей. Позиція України, викладена президентом Зеленським, зрозуміла. Ми хочемо, щоб до будь-яких зустрічей представників Києва та Москви переговорну позицію сформувала велика коаліція держав, які надалі виступатимуть як суб’єкт будь-яких домовленостей з РФ і гарантами їх виконання.
Бо всі знають ціну домовленостей з росіянами. Ми пам’ятаємо ті ж самі Мінські угоди, які в результаті призвели до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Саме тому ми прагнемо створити для себе відповідну дипломатичну базу для майбутнього переговорного процесу», – пояснює політолог.
Зрозуміло, продовжує він, що Росія намагається цьому всіляко протидіяти. Різними шляхами.
«Чиниться прямий політичний та економічний тиск на потенційних учасників. Насамперед йдеться про держави Глобального Півдня, на частину з яких РФ має суттєвий вплив. І дає зрозуміти, що на саміті у Швейцарії їм робити нічого. Паралельно з цим країна-агресорка намагається дискредитувати українську мирний план. Робиться це шляхом появи безлічі нібито альтернативних планів, концепцій, думок тощо», – наголошує Петро Олещук.
Крім того, зауважує політолог, Росія різко активізувала дискусію навколо китайського т. зв. «мирного плану». Всіляко його нахвалює, сподіваючись на підтримку свого найвпливовішого союзника. Саме тому, вважає експерт, Путін днями заявив, що повністю підтримує китайський план. Фактично переводячи ситуацію у змагання мирних концепцій.
«Немає сумнівів, що протягом місяця, що залишився до саміту у Швейцарії, на нас чекає серйозне дипломатичне протистояння на всіх рівнях, – каже Петро Олещук. – Ми намагатимемося зробити зустріч максимально представницькою, з якимись конкретними рішеннями за підсумками. Хоча зрозуміло, що саміт цей – установчий. Що буде продовження, можливо, у вигляді серії самітів. Ну а Росія намагатиметься все зірвати і перекрутити. Цю битву нам обов’язково потрібно виграти!»
Ставки і на колективний Захід, і на Глобальний Південь
Експерт із міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілія Куса зазначає, що зараз основна боротьба розгортається навколо участі незахідних держав у саміті миру.
«Україні хочеться, щоб якомога більше країн Глобального Півдня приїхали на рівні глав держав і урядів на саміт. З цим є проблема, оскільки не всі хочуть приїжджати. Або не рахують цю подію важливою, або не бажають відкрито підтримувати Україну, оскільки на саміті буде обговорюватися формула миру Зеленського, з якою не всі згодні», – пояснює експерт.
Ми ж, продовжує він, намагатимемося підписати якомога більше країн під свою формулу миру, яку потім постараємося «продавати» і нав’язувати Росії як основу для майбутнього переговорного процесу.
Ілія Куса резюмує: боротьба зараз йде за рівень представництва на саміті, а також за те, щоб саме наша формула миру стала основною для майбутніх переговорів.
Експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ наголошує, що для України на саміті важливо зібрати необхідний рівень підтримки і з-поміж демократичного світу.
«Саме тому, – пояснює він, – президент Зеленський активно формує підтримку української формули миру на рівні країн ЄС, а також у США, Британії, Канаді та інших країнах західної демократії».
Додатково складається і пазл угод у сфері безпеки, зазначає експерт.
«Ключовим тут буде підписання відповідної угоди між Україною та США, – впевнений він. – Крім того, акцент української дипломатії націлений і на результати липневого саміту НАТО у Вашингтоні. Україна має отримати сильні сигнали щодо членства в блоці. Ну а червневий саміт світу стане своєрідним вододілом, який чітко покаже – які країни виступають за мирне врегулювання на базі норм і правил міжнародного права, а які просто жонглюють цими поняттями».