Цього тижня, коли російський президент зустрінеться з Сі Цзіньпіном у Пекіні. «Дружба» між двома верховними лідерами авторитарного світу знову буде виставлена на показ.
Державний візит Володимира Путіна стане його 43-ю зустріччю з китайским колегою, пише Financial Times.
Зазначається, що економічні зв’язки між двома сторонами процвітають, але стикаються з тиском західних санкцій, які, як очікується, стануть важливою темою переговорів. За даними китайської митниці, обсяг двосторонньої торгівлі минулого року склав 240 млрд доларів, що на 26% більше, ніж роком раніше, при цьому Китай постачає товари, починаючи від автомобілів і промислового обладнання і закінчуючи смартфонами, а також купує російський енергетичний експорт на мільярди доларів.
На думку аналітиків, економічні зв’язки, що розвиваються, є одним із найяскравіших ознак бажання Китаю змінити глобальну геополітику за допомогою торгівлі у своєму напрямку і за рахунок США.
Китай стверджує, що не надає Росії летальну зброю. Але він став важливим каналом постачання товарів для російської оборонної промисловості. «Китай зараз є найважливішим партнером Росії, який купує її сировину і постачає товари, в тому числі для ведення бойових дій», – каже Еліна Рибакова, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона.
Філіп Іванов, аналітик Інституту політики Азійського суспільства, підкреслює, що Пекін передбачає довгострокову конкуренцію і конфронтацію із Заходом, і щоб компенсувати це, інвестує в свої економічні відносини з незахідними країнами. Багато російських бізнесменів також орієнтуються на китайський ринок, а уряди з обох сторін підтримують цей бум.
За словами Іванова, економічні зв’язки між Китаєм і Росією зростали з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і зазнала перших західних санкцій, а Сі почав проводити більш наполегливу зовнішню політику. Але після повномасштабного вторгнення у 2022 році цей процес прискорився. Китай не лише нарощував експорт до свого сусіда, але й купував російську нафту. Минулого року РФ випередила Саудівську Аравію по постачанню на китайський ринок.
За словами журналістів, у 2023 році 60% російського імпорту високотехнологічних товарів подвійного призначення, як це визначено торговельними правилами ЄС, надійшло з Китаю. Однак майже всі імпортні технології, що використовуються в російському озброєнні, мають західне походження.
Зростаюча залежність Москви від Пекіна не дуже турбує Кремль, вважає Андреа Кендалл-Тейлор, директор програми трансатлантичної безпеки Центру за нову американську безпеку. «Це обмін, на який вони готові піти, щоб працювати з партнером, який не загрожує їхній внутрішній стабільності і який має схожі погляди на те, як має бути упорядкований світ».
Натомість Пекін отримує цінний доступ до природних ресурсів і внутрішніх торговельних шляхів, віддалених від індо-тихоокеанських морських шляхів, які є більш вразливими до тиску з боку США. «Навмисно і через збіг обставин» Китай і Росія прагнуть створити багатополярний світ, в якому влада буде розпорошена, вважає Іванов. Найбільш «важливою характеристикою цього світу є те, що влада США розмита».
Аналітики вважають, що китайський лідер використовує низку розпливчастих гасел і риторики як код для своїх планів на майбутнє, в якому Китай поверне собі історичну велич імперської епохи, мовчазно підтримуваний країнами, які виступають проти «гегемонії США».
Для китайських науковців стрес-тестом цього нового світогляду є війна в Росії та Україні. Якщо США «програють» війну в Україні, це ще більше послабить їхній вплив, вважають китайські науковці.
Автори пишуть, що Росія досягла прогресу в протистоянні західним санкціям, але «ахіллесовою п’ятою» залишається фінансова галузь. Механізми фінансового співробітництва між Китаєм і Росією ще не є добре налагодженими.
На думку аналітиків, домінування долара у світовій торгівлі залишається найскладнішим питанням для безпосередніх сподівань Китаю перешкодити впливу США. Станом на лютий низка китайських банків посилила перевірку платежів від російських компаній. Пекін навряд чи повернеться до транзакцій з російськими компаніями, що перебувають під санкціями, доки зберігатиметься загроза санкцій.
«Чим більше США тиснуть на Росію і Китай, тим ціннішими стають їхні відносини з точки зору пом’якшення західного тиску і демонстрації решті світу, принаймні Росії, що вони не ізольовані», – каже Кендалл-Тейлор.
Деякі аналітик вважають, що у довгостроковій перспективі Китай може частково втратити інтерес до відносин з Росією після досягнення стратегічної самодостатності.
«Хоча деякі аналітики бачать велику стратегію у відносинах Китаю з Росією та іншими країнами, що розвиваються, деякі задаються питанням, чи не може кінцевим результатом бути більше хаосу, ніж послідовної геополітичної норми – багатополярної чи іншої», – йдеться у статті.
Доцент кафедри глобальних комунікацій в Університеті штату Джорджія Марія Репнікова додає, що Китай здебільшого не обирає торговельних партнерів на основі політичних систем. Він не висуває стільки передумов, як Захід. Тому в результаті є таке економічне посилення різних режимів. Невизначена геополітична риторика Китаю дозволяє йому взаємодіяти з більшістю країн, але потенційно обмежує його реальний політичний вплив за межами Азії.
«Я думаю, що більша нерівномірність і більше хаосу є ймовірною характеристикою наступних років», – каже Репнікова.
Китайські науковці також погоджуються з тим, що хаосу буде більше, хоча вони вважають, що причиною цього буде зменшення впливу США, а не зростання Китаю, який вони називають «стабілізуючим фактором».
Джерело: УНІАН