Найбільш надійним джерелом інформації учорашні захисники вважають очевидців подій.
Частка тих, хто перевіряє інформацію на достовірність, серед ветеранів на 5% більша, ніж серед українців загалом. Про це свідчать дані Індексу медіаграмотності ветеранської спільноти, який дослідила Громадська організація «Детектора медіа».
Кожний третій ветеран (30%) перевіряє понад 15% інформації, кожний десятий (11%) — від 10% до 15%, і приблизно стільки ж вчорашніх захисників (9%) перевіряють від 5% до 10% медіаконтенту.
14% учасників опитування заявили, що не стільки перевіряють інформацію на достовірність, скільки шукають повнішу і більш деталізовану. І 26% респондентів зізнались у тому, що не перевіряють медіаконтент на достовірність взагалі. Частка тих, хто не робить цього, серед усіх українців — така ж сама.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/b4ff72efc0d3ec420a778c47e6ec4478.jpg
Найбільшу довіру серед усіх джерел інформації у ветеранів викликають інтерв’ю з очевидцями подій.
На запитання «Які з джерел інформації ви вважаєте надійними?» 54% опитаних ветеранів вказали на очевидців подій, про які у цій інформації йдеться. Аналогічний показник серед усієї аудиторії українських медіа майже не відрізняється від «ветеранського» і складає 56%.
На другому місці за рівнем довіри з боку ветеранів таке джерело інформації в медіа, як посилання на українські органи влади. Йому довіряє 31% учорашніх захисників, що на 8% менше частки загальноукраїнської аудиторії, яка вважає це джерело надійним (39%).
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/d7ae1a8f12484a121176b941577a9826.jpg
Ще 29% ветеранів довіряють думкам відомих експертів (серед українців загалом вони викликають довіру у 31% аудиторії), 25% — офіційним повідомленням для преси на урядових веб-сайтах (серед українців загалом вони викликають довіру у 27% аудиторії).
Нагадаємо, Громадська організація «Детектор медіа» провела власне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Результати четвертої хвилі дослідження, яка охопила 2023 рік, дають уявлення про те, як на медіаграмотність українців вплинув другий рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року.
В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).
Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.
Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.
Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.
Окремо була досліджена така категорія населення, як ветерани війни з РФ.
Мета дослідження: визначити рівень медіаграмотності серед ветеранів.
Методологія: кількісне дослідження, інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Географія: національне дослідження.
Обсяг вибірки: 200 респондентів.
Цільова аудиторія: ветерани війни з РФ.
Тип вибірки: цільова.
Польовий етап: 23.12.2022 – 12.01.2023, здійснений компанією New Image Marketing Group.
Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.
Читайте також:
«Детектор медіа» презентував результати щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності»
Індекс медіаграмотності. Чи має українське суспільство імунітет від інформаційних загроз
Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»
Аудиторія телемарафону «Єдині новини» зменшилась у минулому році на 10%, — дослідження «Детектора медіа»
До 85% українців у 2023 році повністю відмовились від російського медіапродукту, — дослідження «Детектора медіа»
Фото: Getty Images
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись