Тайвань і Китай. Непримиренне бачення майбутнього
На президентських виборах, що відбулися на вихідних у Тайвані, владу зберегла Демократична прогресивна партія (ДПП). Ця партія, яка підтримує статус-кво незалежного Тайваню, зіткнулася зі складною ситуацією у відносинах зі своїм великим сусідом, – пише генерал Мік Раян у колонці в ABC News.
Тайванці чітко бачать себе незалежними на практиці, навіть якщо це не декларується. Це віщує непримиренне бачення майбутнього, яке президент Китаю Сі Цзіньпін, очевидно, хоче реалізувати ще за свого життя.
У своїй нещодавній новорічній промові Сі Цзіньпін заявив, що «возз’єднання батьківщини є історичною неминучістю. Співвітчизники по обидва боки Тайванської протоки повинні бути пов’язані спільною метою і розділити славу омолодження китайської нації».
Це не означає, що через обрання президента від ДПП війна неминуча. Але з огляду на рішучість Сі поглинути жваву демократію Тайваню та включити її територію до складу Китайської Народної Республіки, цілком ймовірно, що протистояння буде.
Коли саме – залежатиме від того, наскільки добре Тайвань і його прихильники зможуть стримувати Сі, а також від того, як Сі сприйматиме слабкість США.
У будь-який нормальний рік (хоча «нормальний» може бути цілком суб’єктивним терміном) проблем безпеки після виборів на Тайвані було б достатньо, щоб тримати стратегів у Вашингтоні, Канберрі і в усьому західному Тихоокеанському регіоні зайнятими. Але 2024 рік буде далеким від нормального. Якщо не брати до уваги кліматичні зміни, існує ціла низка загроз безпеці людству, які мають тенденцію до ще більшої нестабільності в найближчі місяці.
Третій рік війни в Україні. путін вважає, що рішучість Заходу в підтримці України слабшає
Новий рік розпочався з того, що росія посилила свою кампанію ракетних і безпілотних ударів по об’єктах української цивільної інфраструктури та оборонної промисловості.
путін бачить для себе можливість через нерішучість США щодо виділення ресурсів і стратегії для України та сумніви щодо війни після невдалого контрнаступу 2023 року, напередодні виборів в березні, наказав своїм повітряним і наземним силам посилити наступальні дії. Перейшовши деякий час тому до стратегії вичікування щодо Заходу, путін вважає, що рішучість Заходу в підтримці України неминуче слабшає.
Отже, росія перехопила стратегічну ініціативу у війні як у фізичному вимірі, так і в інформаційній сфері. Це не є незворотнім, і рішучість українців захищати свою державу є непохитною. Але цей рік буде вирішальним у відновленні українських сил і підтримці платоспроможності українського уряду за допомогою Заходу, поки сама Україна готується до майбутніх наступальних дій проти росії.
Удари США на Близькому Сході. Хусити можуть піти на подальшу ескалацію
Минулого тижня, після попереджень про напади на цивільне судноплавство на критично важливому торговому шляху Червоним морем, США і Велика Британія завдали низку ударів по єменських хуситах.
Хусити скористалися невизначеністю, що виникла після масових вбивств, влаштованих Хамасом на півдні Ізраїлю 7 жовтня, щоб обстріляти Ізраїль безпілотниками і балістичними ракетами. Потім вони розпочали кампанію з нападів на судноплавство. Хусити мають значні запаси безпілотників і ракет, демонструючи волю і здатність застосовувати їх проти цілей на морі й на суші.
Хоча стратегічні цілі США щодо нещодавніх ударів, швидше за все, обмежаться знищенням ракетного і безпілотного потенціалу хуситів, навіть це є значним завданням, яке може зайняти дні чи тижні. І, як завжди, ворог теж має право голосу. Хусити можуть піти на подальшу ескалацію і змінити характер цього конфлікту.
Ситуація в Ізраїлі та Газі погіршується. У тому числі через внутрішньополітичну ситуацію в Ізраїлі
Цього тижня виповнюється 100 днів від жахливих нападів Хамасу на громади на півдні Ізраїлю. Через це ізраїльські операції в Газі тривають, хоча і в меншому темпі, ніж це було в другій половині 2023 року.
Ізраїль піддається все більшій міжнародній критиці за масштаби своєї операції в Газі та зростаючу кількість жертв серед цивільного населення. Позов до Міжнародного суду ООН, поданий проти нього Південною Африкою, додасть додаткової складності цьому конфлікту.
Напруженість на лівано-ізраїльському кордоні продовжує зростати, а Західний берег, де все більше проникають бойовики «Хезболли», також є гарячою точкою. Ізраїль зараз оточений тим, що дехто називає вогняним кільцем.
Іран, який постачає ресурси терористичним угрупованням, що діють вздовж ізраїльських кордонів, здатен посилити напругу, яку відчуває Ізраїль, при цьому має обмежені перспективи нападу безпосередньо.
Додайте до цього політичну нестабільність в Ізраїлі й зростаючий громадянський рух за відставку прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, і це створює надзвичайно непередбачувану і вибухонебезпечну ситуацію, яка, ймовірно, тільки погіршуватиметься в найближчі місяці.
Що це означає для наступного року? Ознаки не вказують на позитивний 2024 рік
По-перше, окрім галасу, пов’язаного з численними національними виборами, які відбудуться у 2024 році, весь рік буде відзначатися великою кількістю невизначеності в міжнародному безпековому середовищі. Всі описані вище «гарячі точки» можуть вибухово вплинути на світову торгівлю, міжнародні відносини й військові зобов’язання багатьох країн. Через неоднозначність цієї ситуації можуть виникнути й інші кризи безпеки, які ми або не передбачили, або приділили їм недостатньо уваги. Багаторівневі провали ізраїльського уряду, що призвели до подій 7 жовтня, є корисним уроком для західних політиків, військових і розвідувальних установ. Нерозуміння наших відомих і потенційних супротивників може призвести до несподіваних і катастрофічних наслідків.
По-друге, авторитарні режими вважають, що вони мають історичну можливість змінити баланс сил у світі. Сяйво демократії, США, розглядається як ослаблена, внутрішньо розколота країна, яка більше не в змозі забезпечити себе ресурсами для виконання ролі «світового поліцейського». Європа здебільшого відмовилася від великих постійних військових інституцій і має мало сил високої готовності для розгортання за межами континенту. Таке сприйняття слабкості демократії є провокативним. Цього року такі країни, як Іран, Китай і росія, продовжуватимуть експлуатувати цю слабкість.
Австралія, країна середнього розміру, яка залежить від міжнародної торгівлі й відносин у сфері безпеки з США, Японією та іншими країнами, зазнає негативного впливу від такого погіршення ситуації.
Нарешті, через це погіршення австралійський уряд повинен буде звернути свій погляд за межі південної частини Тихого океану. Хоча турбота про тихоокеанську сім’ю є важливою, вона повинна бути збалансована з інтересами Австралії в Азії та за її межами. Будучи 13-ю найбільшою економікою світу, Австралія зацікавлена в захисті глобальних спільних інтересів і демократичних цінностей не лише на своєму задньому дворі. У 2024 році австралійські політики повинні будуть вести дуже чесну і пряму розмову зі своїми громадянами не лише про вартість життя, а й про «ціну збереження наших свобод».
Результат нинішньої боротьби між авторитарними режимами і демократіями далекий від визначеності. Але нинішні тенденції в громадянському дискурсі, політичні тертя і малі оборонні бюджети в демократіях не обіцяють нічого доброго у 2024 році.
У своїй нещодавній статті британський стратег Джеймс Шерр написав, що «як і в 1930-х роках, слабкість сприяє цинізму і поразництву… Питання сьогодні полягає не в тому, чи робить Захід те, що потрібно, а в тому, чи здатен він це робити».
Це прекрасне питання, над яким австралійським політикам і стратегам потрібно буде поміркувати і відповісти на нього в цьому році.
Джерело: ABC News