77% опитаних НГО України так або інакше допомагають ЗСУ. Але переорієнтація дільності відбулася за рахунок попередніх важливих напрямків діяльності, які організації хочуть поновити згодом.
З початком повномасштабної війни лише на рахунки НБУ та у три найбільші благодійні фонди («United24», БФ «Повернись живим» та БО «Благодійний фонд Сергія Притули») українці та іноземці перерахували понад 33,96 млрд грн. Це майже 1 млрд доларів.
Це випливає з результатів соціологічного дослідження «Громадянське суспільство в Україні в умовах війни — 2022». Його презентували 21 лютого, у вівторок. Воно проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР «Єднання» у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
«Від 24 лютого організації громадянського суспільства ще раз довели, що вони є надійною опорою для держави, ЗСУ та громадян, які опинилися в скруті через війну. ІСАР «Єднання» своєю чергою, як громадська організація, має за мету посилити громадський сектор, покращити середовище, в якому функціонують неприбуткові організації, щоб вони продовжували виконувати свої місії. Тому ми ініціювали це дослідження, щоб краще зрозуміти потреби та проблеми сектору, продемонструвати їхню роль у повномасштабній війні. А також проаналізувати, які нові програми та ініціативи варто розробити, щоб підтримати громадянське суспільство України», — зазначив виконавчий директор ІСАР «Єднання» Володимир Шейгус.
Згідно з результатами дослідження, станом на грудень 2021 року кількість зареєстрованих громадських організацій досягла 96258, що на 19193 більше, ніж в 2013 році (приріст 25%). Однак повномасштабне вторгнення 2022 року зменшило кількість нових ГО, що з’являються в Україні, проте радикально збільшило число нових благодійних організацій.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/c296fccb74d0f4c13293a979592cbfa5.jpg
Кількість згадок благодійних фондів, благодійних організацій, громадських організацій, волонтерських організацій в українському медіапросторі зросла з лютого 2022 року по листопад майже в 10 разів: з 9398 згадок в лютому до 97940 в листопаді.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/c62fb8400dac9822dbb43b9ed11106df.jpg
З 24 лютого зі згадками ГО, БО та волонтерських ініціатив вийшло майже 600 тисяч повідомлень у ЗМІ та соціальних мережах.
«Мене вразив дуже великий ступінь адаптації, яке продемонструвало наше громадянське суспільство і можливості працювати у надскладних умовах. Ми пережили травматичний досвід. З початком повномасштабної війни робота міжнародних донорів завмерла на певний період, поки всі роздивлялися, що відбувається, але організації продовжили працювати і переорієнтувалися дуже швидко. 80% організацій взагалі не припиняли свою роботу за основними напрямками. Завдяки цьому люди, які постраждали, ЗСУ, суспільство відчували підтримку. Ми бачимо велику кількість новостворених організацій. З того, що найбільше занепокоює — те, що системна робота, яка розпочалася до цього, пов’язана з проблемами децентралізації, реформування системи влади, правова реформа, охорона здоров’я, освіта — усе це дуже постраждало під час пандемії, і всі ці проєкти, на жаль, зараз переносяться на другий план, і в цьому є певні ризики довгострокових проблем», — сказала Наталія Харченко, виконавча директорка Київського міжнародного інституту соціології, яка презентувала результати дослідження.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/343375082d4d7b74405411cc0efec27f.jpg
Згідно з їхніми даними, від початку повномасштабного вторгнення більшість опитаних організацій мусили в терміновому порядку частково перепрофілювати діяльність та розширити її. Більшість організацій, попри шок перших тижнів війни, продовжували працювати і дуже швидко переорієнтували роботу до нових обставин, деякі організації мусили в терміновому порядку переміститися, а хтось опинився на певний час в окупації або в оточенні.
«Наше громадянське суспільство одне за одним пережили дві травматичні події: спершу вдарила пандемія, а потім почалася війна. Тільки половина ГО повністю або значною мірою адаптувалися до обох подій», — зазначила Наталія Харченко.
Дві третини опитаних БО/ГО повністю або більшою мірою адаптувалися до роботи в таких умовах. Водночас 10% БО / ГО повідомили, що зовсім або майже не змогли адаптуватися до роботи в пандемію, а 12% — не змогли пристосуватися до роботи у військових умовах.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/4c7aac95b373752ccb9a7b31dbddd800.jpg
Основними викликами адаптації до умов роботи під час війни, з якими зіткнулись ГО / БО, що розпочали свою діяльність ще до 24.02.2022, стали створення безпечних умов роботи для команди (40.8%), налагодження ефективної взаємодії з партнерами (29.8%), скорочення кількості працівників (29%) і втрата фінансової підтримки (28.2%).
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/a54547e388b6fecace3de27a67342ab6.jpg
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/a73d2e4152cd28a70a192813335cd61b.jpg
У цілому ті напрямки, де було залучено найбільше ГО / БО, є незмінними до початку повномасштабної війни і після цього, але їхня пріоритетність суттєво змінилась. Якщо до вторгнення найчастіше серед пріоритетів ГО/БО називали культуру, спорт туризм (36.0%) і освіту (29.1%), то зараз їх згадують рідше (відповідно на 8.8% і 5.3%). Водночас допомога армії і жертвам російської агресії зараз стали основним напрямком діяльності для 43% ГО / БО, тобто спостерігається зростання відповідно на 21.3% для допомоги ЗСУ і на 25.7% — жертвам війни та переселенцям.
Це можна розглядати як свідчення того, що українське суспільство дуже швидко відреагувало на запит сьогодення. Так, 65.1% організацій, створених після початку повномасштабної війни, сфокусовані на допомозі армії і 61.8% — на допомозі жертвам війни, а решта сфер активності були названі в 4 і більше разів рідше. Тим не менш, така ситуація містить потенційні ризики згортання важливих напрямків роботи, які потім буде важко надолужити.
«У нас дуже різні організації, вони як клаптикова ковдра: кожна має свою спеціалізацію. Важко визначити 1-2 загальних напрями діяльності. Однак зараз — це допомога армії і допомога постраждалим від війни. Це є головним нині. Але організації хотіли б, щоб їх основна спеціалізація продовжила розвиватися, оскільки основна діяльність нині відвертає увагу від того, що вони почали робити. І якщо не буде втручання і підтримки цих довгострокових пріоритетів, можемо зіткнутися з великими проблемами», — сказала Наталія Харченко.
Основними джерелами фінансування громадського сектору в Україні є пожертви, членські та благодійні внески або донати, про що повідомляють 2/3 опитаних організацій. Далі з великим відривом слідують міжнародні гранти (21.6%) і доходи від власної економічної діяльності (15.3%).
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/0328bcf5ff99ac2f614664407d915340.jpg
Ці дані дещо відрізняються від інших опитувань громадських і благодійних організацій, які показують міжнародну допомогу як основне джерело фінансування громадського сектору України. Причина цього, на думку дослідників, полягає, в тому, що вони використовують велику випадкову вибірку активних громадських і благодійних організацій з акцентом на новостворені, що дозволило охопити більше коло різноманітних учасників, тобто дослідити не тільки «фаворитів» цієї сфери.
Загалом опитування проводилося з 9 грудня 2022 року по 4 січня 2023 року. Основним методом збору даних було телефонне інтерв’ю, в окремих випадках за бажанням респондентів, а також для частини новостворених БО / ГО під час тривалого вимкнення світла респондентам була надана можливість самостійно надати відповіді на онлайн опитувальник. Було опитано 1519 представників громадських і благодійних організацій, з яких 1003 представляють БО / ГО, зареєстровані до 24.02.2022 і 516 — новостворені ГО / БО. В опитуванні взяли участь організації з усіх областей України і міста Києва, а також у вибірку потрапило 0,6% організацій, переміщених за кордон.
Вибірка дослідження репрезентативна для громадських і благодійних організацій, цільової групи КВЕД, які наразі ведуть активну діяльність. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2.5% для всієї вибірки, 3,0% — для БО / ГО, зареєстрованих до 24.02.2022, 4,2% — для БО / ГО, зареєстрованих після повномасштабного вторгнення.
Повністю з методологією, результатами дослідження та рекомендаціями можна ознайомитися за посиланням.