Про це повідомило NRK.
За словами керівниці PST Беате Гангос, загрозу для розвідки Норвегії особливо несе Росія. Вона наголосила, що незабаром буде річниця російського вторгнення. Хоча дипломатичні та економічні зв’язки з Заходом розірвані — розвідувальна загроза з боку росіян досі існує.
“Немає сумніву, що умови праці стали дещо складнішими після початку війни, оскільки більшість людей привернула до неї більше уваги. Але у нас немає причин хвилюватися менше, ніж рік тому. Я думаю, що зараз буде важливо розглянути інші способи, якими Росія може скористатися для отримання інформації”, — заявила Ганос.
Москва зацікавлена отримувати інформацію, досвід, секретні дані та відомості про критичну інфраструктуру країни.
“Це інформація, яку вони можуть використати з часом для нападу на нас”, — зауважила керівниця PST.
Беате Гангос підкреслила, що цілями російської розвідки можуть стати навчальні заклади, інформаційні компанії та політичні діячі.
“Існує також певна діяльність, яка не пов’язана з незаконними діями. Це можуть бути стратегічні придбання та операції впливу. Будуть використовуватися різноманітні методи, щоб впливати на нашу ситуацію і впливати на нас”, — підсумувала керівниця.
Норвегія має намір збільшити витрати зі свого суверенного фонду для допомоги Україні. Найближчими роками виділятимуть кошти для фінансування військової та громадянської підтримки України.