Як в Україні відбувається реабілітація травм органів слуху, які стали однією з головних причин інвалідизації українців під час повномасштабної війни. Наскільки можливо відновити здатність чути, які засоби і методики є для цього у профільних фахівців у цій сфері.
Про це, а також про інші не менш важливі аспекти проблеми Факти ICTV розпитали досвідченого сурдопедагога громадської організації Відчуй Катерину Ледчак.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/433/8afa043b82a7bb433b870e9d4a18cc55.jpg
Зараз дивляться
– Катерино, розкажіть, будь ласка, докладніше про свій досвід роботи. Скільки років у професії? Як обрали саме цю спеціалізацію?
– У певному сенсі вибір спеціалізації обумовлений моєю особистою історією, як і багатьох з команди Відчуй. Мій син народився з глухотою. У два з половиною роки йому провели кохлеарну імплантацію. Тому маю досвід не тільки як спеціаліста, а ще й як мами.
В ГО Відчуй в якості сурдопедагога вже більше п’яти років. За цей період до нас звернулося багато сімей дітей і дорослих з втратою слуху. Наша основна мета – навчити рідних допомагати в реабілітації або абілітації до нових слухових можливостей, максимально соціалізувати людину. Зазначу, що сім’я має колосальний вплив на результат.
– Нам відомо, що громадська організація Відчуй ініціювала і запустила кампанію “Чуєш? Плюс, плюс” для збереження слуху українських військових. Поясніть, будь ласка, як це працює і на які випадки поширюється?
– В рамках кампанії “Чуєш? Плюс, плюс” ми закуповуємо індивідуальні звукові фільтри, які допомагають військовим на полі бою знизити вплив гучних звуків і отримання акустичних травм.
Крім того, до нас за консультацією звертаються як члени сім’ї військового з травмою органів слуху, так і безпосередньо самі воїни. Ми допомагаємо розібратися і створити план дій для подолання проблеми.
Головне – зробити це в максимально швидкі терміни, тому що людина постійно недоотримує акустичне навантаження, і центри, що відповідають за інтерпретацію звуків, поступово атрофуються. Іншими словами, мозок втрачає здатність розпізнавати певні частоти та сигнали.
– Скільки в середньому триває така реабілітація?
– Соціальна послуга психолого-педагогічної реабілітації передбачає інтенсивний курс. Тут передбачені щотижневі заняття в індивідуальному форматі. Така реабілітація зазвичай триває пів року. Але за необхідності може коригуватися.
Важливим критерієм готовності до програми реабілітації є оцінка реабілітаційного потенціалу та психологічного статусу, що може впливати на тривалість відновлення.
Ще раз підкреслю, що тут вкрай важлива підтримка і розуміння з боку найближчого оточення. Саме тому в процесі реабілітації передбачені консультативні зустрічі для сім’ї та партнерів.
– Поділіться, будь ласка, прикладами успішної реабілітації з вашої практики. Можливо, є вже досвід роботи з військовими.
– Що стосується реабілітації дітей з порушенням слуху, то тут прикладів безліч. З дорослими кейсів менше, але з 2014 року, на жаль, кількість дорослих з втратою слуху, які потребують консультацій, зростає. Це наслідки війни.
Є успішний досвід реабілітації героя, який в результаті контузії втратив слух у 2015 році. Андрій вийшов з Іловайського котла і повністю втратив здатність чути, погіршилася мова. Адже чим довше ти не чуєш, тим важче контролювати вимову.
Через пів року психолого-педагогічної реабілітації Андрій вже говорив по телефону, влаштувався на роботу і повністю позбувся бар’єрів у спілкуванні з оточенням.
Читайте також:
– Чим військові можуть максимально убезпечити себе від травмування органів слуху?
– Ефективними засобами захисту слуху від гучних звуків є індивідуальні звукові фільтри, активні тактичні навушники.
Використання навушників, на жаль, обтяжується необхідністю спеціальної каски. Звукові ж фільтри мають відповідний діапазон покриття і дуже зручне необтяжливе використання. Це як беруші, тільки принцип дії трохи інший.
– На скільки відсотків відновлюється слух після, припустимо, важкої контузії? Чи має значення в цьому сенсі вік, стать, загальний стан здоров’я?
– Контузії бувають різної тяжкості. І, відповідно, по-різному впливають на слух. Імовірність часткового або повного відновлення слуху залежить від оперативності госпіталізації та призначення медичного лікування.
Якщо ми говоримо про пошкодження цілісності барабанної перетинки в результаті акутравми, то проводиться мірінгопластіка, в результаті якої перетинка відновлюється зі збереженим слухом.
Можуть бути осколкові травми голови, через що пошкоджується іннервація слухового нерва. Тут важливе своєчасне і якісне надання медичної допомоги. Подальше лікування може тривати до пів року.
Якщо ми говоримо про дорослого, у якого виникли проблеми зі слухом у зв’язку з травматичним ураженням, вік і стать тут не мають значення.
На зниження слуху можуть впливати умови перебування, догляд, часті запалення зовнішнього, середнього або внутрішнього вуха, які викликаються інфекційним ураженням тощо. Індивідуальним є кожен випадок.
– З якими неочевидними проблемами слуху обов’язково потрібно звертатися до фахівця? Адже іноді люди думають, що проблема з часом пройде. У чому тут небезпека?
– Перевірка слуху повинна проводитися в плановому режимі, як один з основних пунктів обстеження організму. Адже невеликий відсоток втрати людина може не помічати, поступово адаптується, і здається, що все добре. Але своєчасна діагностика слуху може виявити порушення.
Коли ми говоримо про вікові зміни, то слух, на жаль, може тільки погіршуватися. Це призводить до того, що людина не може нормально спілкуватися: вона не чує, що говорять співрозмовники, тому намагається все частіше уникати розмов. Це призводить до проблем у сім’ї, кар’єрі та суспільному житті, поступової самоізоляції.
Будь-який дискомфорт у вухах і найменше зниження слуху має стати приводом для візиту до лікаря.
– Наскільки вирішують проблему сучасні слухові апарати, коли повністю відновити слух неможливо?
– Сучасні системи кохлеарної імплантації та слухові апарати повноцінно компенсують втрати слуху. Це забезпечує розуміння мови тих, хто поруч, навіть на тлі шуму, вільне спілкування по телефону, ведення бесід і діалогів. Людина продовжує повноцінно жити без будь-яких слухо-мовних бар’єрів. Але цьому передує тернистий шлях реабілітації, який ми готові проходити разом.
Дізнатися більше та записатися на безкоштовну консультацію можна на сайті ГО . Долучитися до фандрейзингу на придбання індивідуальних фільтрів захисту органів слуху українських військових у рамках першої кампанії “Чуєш? Плюс, плюс” – за цим .