Торік українські аграрії зібрали рекордні врожаї й робили великі ставки на 2022 рік. Натомість через війну та несприятливі погодні умови цьогоріч мрії українських аграрії не справдились. Проте навіть попри значно менший врожай, Україна забезпечена усім необхідним продзапасом. Ба навіть більше: за оцінкою Мінагрополітики, ще й вистачить для того, аби дещо заробити на експорті.
Так, за даними Опендатаботу, сільгоспекспорт за 9 місяців поточного року скоротився лише на 10% у порівнянні з відповідним періодом торік: з 17,8 млрд$ до 16 млрд$. Експерти прогнозують, що завдяки Зерновій угоді до кінця року є непогані шанси надолужити торішні показники.
Це вражаючі показники для країни у пекельних жорнах війни. Й багато в чому успіх цьогорічної посівної — це результат синергії роботи аграріїв, держави та фінансового сектору.
Справа у тому, що значна частка польових робіт цьогоріч припали на перші місяці після великого вторгнення. Війна поставила під загрозу не тільки посівну, але й продовольчу безпеку України загалом. У цей час, попри загальну невизначеність в країні та неможливість будь-якого довгострокового планування, українські банки підтримують сільгоспвиробників.
За даними Мінагрополітики, банк входить до списку лідерів з кредитування аграріїв, а його загальний внесок в підтримку аграріїв після початку війни склав більше 5 мільярдів гривень на проведення посівної кампанії, підтримку діяльності сільгоспвиробників та оновлення технічного парку.
Через війну, Україна у 2022 році втратила близько 25% посівних площ, зокрема, за оцінками ФАО найбільше втрачено посівних площ у Херсонській області ~100% земель, у Сумській області ~ 70%, у Запорізькій області ~50% та у Харківській області ~20%. Втрата посівів, погодні умови та складнощі з проведенням посівної та збиральної кампаній 2022 року в умовах війни суттєво вплинули на підсумки валового збору врожаю цього року, який скоротився на 40 млн. т (зернових та олійних культур) в порівнянні з 2021 роком. Відповідно до прогнозів, наступного 2023 року збір врожаю може бути ще меншим ніж у 2022 році на 14-15 млн. тон (очікуваний валовий збір складе ~ 53 млн тон зернових та олійних). Для прикладу, восени цього року засіяні ділянки під озимі скоротилися з 6,5 до 4,5 млн га., тобто більше ніж на 30%.
Українські аграрії – справжні герої невидимого фронту цієї війні. Світлини фермерських тракторів, що тягнуть важку трофейну бронетехніку або ж комбайнів, що збирають врожай під наглядом українських Повітряних сил з неба, облетіли весь світ як черговий символ нашої незламності. Попри швидке просування ворога, втрату територій, бойові дії, заміновані поля, обстріли й мобілізацію частини персоналу у лави ЗСУ, сільгоспвиробники взяли відповідальність забезпечити країну їжею на себе та розпочали роботу.
Це був лише перший з викликів для сільгосп сектору. Проблема дефіциту палива, добрив, насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, а також збільшення цін на все це, проблеми з реалізацією врожаю через блокування портів — все це створило «ідеальний шторм» для українських виробників. Й одним з критичних питань був пошук джерел фінансування польових робіт.
Щоб підтримати сільгоспвиробників та забезпечити країну їжею, Уряд прийняв необхідні зміни в законах — фактично, посівна шла під знаком держгарантій кредитування аграріїв. Це дозволило українським банкам надавати кредити сільгоспвиробникам в сумі до 60 мільйонів. У свою чергу Уряд забезпечував до 80% суми державними гарантіями.
Фінансування аграрного сектору стало одним з головних пріоритетів державних банків на період воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки. Йдеться й про суміжні галузі, без яких неможлива робота сільськогосподарських підприємств: як-от постачальники палива, добрив, насіння, засобів захисту рослин тощо.
Укрексімбанк один із перших долучився до програми підтримки. Перший блок фінансування аграріїв склав 2,3 мільярди гривень. Майже половину з них отримали нові для банка клієнти. Близько 800 мільйонів підтримки отримали представники середнього бізнесу, муніципалітетів та комунального сектору.
При цьому банк не робив жодних виключень щодо прифронтових зон: близько 40% всіх кредитів були надані позичальникам із Чернігівської, Сумської, Миколаївської та Харківської областей. Держгарантії посівної та своєчасна допомога дозволили сільгоспвиробникам зменшити дефіцит обігових коштів, завершити весняну кампанію у термін — забезпечити сплату податків та виплату заробітної плати співробітникам агрокомпаній та підприємств суміжних галузей.
Успіх весняної компанії мотивував Уряд внести додаткові законодавчі зміни — й наприкінці липня суму фінансування збільшили до 90 мільйонів. За період з 1 серпня по 31 жовтня корпоративні клієнти Укрексімбанку додатково отримали 830 млн гривень допомоги на чергову сільгосп кампанію.
Загалом від початку великого вторгнення Укрексімбанк надав підтримку на понад 5 мільярдів гривень — як корпоративним клієнтам для фінансування посівної кампанії (близько 3 млрд). так й на підтримку господарської діяльності ( близько 2 млрд грн). Ця програма — це не просто підтримка аграріїв, створення робочих місць, зарплат та податків, але й вагомий внесок у продовольчу безпеку країни та забезпечення валютної виручки від експорту.
Сьогодні й надалі Укрексімбанк залишається одним з головних партнерів українських аграріїв за програмами державної фінансової підтримки, а його клієнти, попри всі складнощі війни, – учасниками міжнародних продовольчих ініціатив.
