Вчора міністр інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що незважаючи на вихід москви з «Чорноморської зернової ініціативи», 12 суден із зерном 31 жовтня залишили українські порти. А у зворотний бік у рамках цієї ж ініціативи пропущені чотири судна, які пройшли інспекцію у столиці Туреччини Стамбулі. Серед цих 12 суден, за інформацією міністра, було й Ikaria Angel, зафрахтоване за Всесвітньою продовольчою програмою ООН, із 40 тис. т зерна на борту для жителів Ефіопії, які перебувають на межі голоду. Це сьоме судно, зафрахтоване в рамках Всесвітньої Продовольчої Програми під егідою ООН.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/d7b9d464fa9229266e64400603590b67.jpg
Олександр Кубраков, фото з відкритих джерел
А сьогодні, 1 листопада, за даними супутникових моніторингів, у напрямку Стамбулу вийшло ще кілька суден, і декілька знаходились поруч із портами Великої Одеси.
Але передували цьому кілька днів напруженої дипломатичної роботи багатьох країн світу.
Хоча на тлі підготовки самої «зернової угоди» це ніщо. Адже ця угода обговорювалася декілька місяців з весни 2022 року. В українських портах Одеси, Черноморська (колишній Іллічевськ) та Миколаєва знаходилось близько 20 млн тон зерна – пшениці, кукурудзи тощо.. Його конче потребували країни третього світу. Щоб уникнути світової продовольчої кризи ООН та країни Великої сімки наполягали на розблокуванні українських портів і створенні так званого гуманітарного коридору. Торги йшли на найрізноманітніших рівнях. Залучали навіть олігархів та папу Римського. Нарешті 22 липня за участю ООН, України, Туреччини і росії було прийнято рішення про створення коридору для вивезення українського зерна та продовольства Чорним морем.
Угоду приймали за хитрою схемою. У зв’язку з тим, що Україна і рф не хотіли спілкуватися безпосередньо, підписали дві окремі угоди. Між Україною і міжнародними посередниками з одного боку, та рф і міжнародними посередниками з іншого. Туреччина виступила гарантом.
Але і до цього моменту Україна постачала трохи зернових на світовий ринок. Не заблокованими залишались українські дунайські порти: Ізмаїл, Рені, Кілія, Усть-Дунайськ. Частину вантажопотоків спрямували залізницею та автотранспортом. Але це давало можливість транспортувати третину зерна. Представники Мінінфраструктури тоді з гордістю заявляли про рекордні показники перевантажування в дунайських портах у липні: майже 1 млн тон на місяць. Тобто в кращому випадку усі дунайські порти змогли би перевантажити 8-9 млн тон за підсумками року, а треба – понад 40 млн тон. Тому «зернова угода» була оптимальним варіантом.
Тож оператори ринку в липні зітхнули з полегшенням – каравани нарешті пішли. Хоча і з проблемами при оформлені вантажів і скандалами з втручанням російських представників у цей процес. Ще тоді оператори попередили, що з урахуванням військових дій ставки фрахту підуть угору. І дійсно, вартість перевезень зросла десь на 30-50%. Наприклад, у залежності від розміру судна фрахт балкеру міг складати від $20 до 30 тис. на добу. В цих умовах зерно ставало майже золотим. Проте міжнародна спільнота погодилась і на це. Тим більше, що Миколаївський порт через військові дії на Півдні Україні залишається заблокованим щонайменше до початку наступного року.
Станом на кінець жовтня, за словами міністра інфраструктури України, завдяки «зерновій угоді» було транспортовано майже 10 млн тон. Тобто половину запланованого обсягу. Всього з українських портів вийшли 403 судна із зерном для країн Азії, Європи та Африки. Лише за один день до Севастопольського удару – 28 жовтня – з портів Великої Одеси вийшли шість суден зі 180 тис. т агропродукції. Серед них балкер LINA із 25 тисячами тон кукурудзи для Єгипту.
Що ж відбувалося після севастопольського дронового удару? Після демаршу рф, світова спільнота пішла на принцип, незважаючи на російські погрози зупинити судноплавство.
У неділю, 30 жовтня, Мінінфраструктури України попередило, що рух 218 суден, за допомогою яких мав проводитися експорт зерна, заблокований. Це пов’язано з тим, що українська сторона не отримала дозволів від СКЦ на вивіз продукції безпечними коридорами та проведення інспекцій. У відомстві деталізували, що 95 завантажених суден уже вийшли з українських портів і чекають на інспекцію для відправки до кінцевого споживача, 101 судно чекає на інспекцію для входу в українські порти і ще 22 завантажені судна чекають виходу з українських портів.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/e2a345da9589e9b3c255c004503ccdbe.jpg
Фото: Спільний координаційний центр
Спільний координаційний центр (СКЦ), який моніторить «зернові коридори», заявив, що угода працюватиме, а представники ООН та Туреччини забезпечують роботу 10 інспекційних груп для перевірки 40 суден. Така пропозиція була прийнята представниками України. Представників російської федерації було поінформовано.
Далі Франція разом із колегами в ЄС заявили, що вони опрацьовують сухопутний маршрут для експорту українського зерна після того, як рф вийшла із «зернової угоди». За словами міністра сільського господарства Франції Марка Фено, сухопутний коридор може проходити через Румунію та Польщу.
«У рамках ЄС я часто спілкуюся з колегами, особливо з німецьким колегою, ми намагаємося з’ясувати, якщо цей маршрут більше не може проходити через Чорне море, то чи він може проходити землею… зокрема, вивчаємо наземні маршрути через Румунію та Польщу», – сказав він в ефірі радіостанції RMC.
Тим часом Організація Об’єднаних Націй, Туреччина та Україна погодили план переміщення 16 суден «зерновим коридором» і попередили рф. 12 суден на вихід та 4 – на вхід. Однак російський персонал продовжував перебувати у Спільному координаційному центрі (СКЦ) у Стамбулі, і збирався проводити огляд торговельних суден. Адже у неділю москва заявила, що Україна атакувала Севастопольську бухту з допомогою безпілотників, які буцімто «запустила із цивільного судна, зафрахтованого Києвом для вивезення зерна».
Вже у понеділок з’явилося роз’яснення щодо військової присутності рф у «зерновій угоді». Тобто, скоріше відсутності. «Військові кораблі чорноморського флоту росії не мають відношення до безпеки морського коридору транспортування українського зерна», – заявив заступник Генсека ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс на засіданні Ради Безпеки ООН. «Жодні військові судна, літаки чи активи не беруть участі та не були залучені до підтримки ініціативи якоюсь стороною. Вони непотрібні. Насправді їм заборонено наближатися до вантажних суден ближче, ніж на 10 морських миль, згідно з процедурами, узгодженими всіма сторонами», – пояснив Гріффітс. За його словами, ООН готова розслідувати разом із державами-членами, які беруть участь в ініціативі, чи використовувалася «Чорноморська зернова ініціатива» для отримання військово-оперативної переваги.
Всі ці події демонструють реальне місце росії. Її усунуто від прийняття будь-яких рішень, адже зупинити «зернову угоду» вона неспроможна. Якщо ж рф вирішить задіяти військові кораблі – це означатиме прямий військовий конфлікт з країнами НАТО. А війну з НАТО та жахалки ядерною кнопкою вона може лише демонструвати по своєму телебаченню своєму задуреному народу, який мовчки ковтає таке інформаційне лайно.