Ринок нерухомості в Україні цього року зазнав критичних змін. На масові переселення всередині країни — і громадян, і бізнес-структур, виїзд українців за кордон, руйнування і знищення нерухомого майна російськими окупантами сфера нерухомості у країні відреагувала коливанням цін на оренду й купівлю і зміною деяких пріоритетів у виборі житла.
Донедавна купівля чи оренда квартири у Києві, Одесі, Дніпрі або Харкові були найбільш популярними позиціями пошуку житла. З початком повномасштабної російсько-української війни ця тенденція кардинально змінилася. У пошуку нерухомості українці змістили свою увагу на західні регіони України. У Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Вінниці, Чернівцях, Ужгороді ожив масовий попит на житлову нерухомість.
Скажімо, квартира на березі моря, звідки може назрівати небезпека ворожих нападів, наразі за популярністю поступається будиночку в Карпатах. А приватні садиби в українських селах, що переважно вважалися варіантом для облаштування літніх будинків чи дач, у зв’язку з внутрішньою міграцією населення отримали колись абсолютно непрогнозовану затребуваність.
Також у цьому питанні важливу роль виконує прикордонна зона. В областях України, які межують з європейськими державами, попит на житло помітно зріс. Це пов’язано з тим, що у разі загострення бойових дій та перенесення їх углиб країни буде можливість швидко перетнути кордон.
Наразі селища й села західної частини України підвищили свою актуальність до рівня пунктів довготривалого проживання. Тут оселилися сотні тисяч внутрішньо переміщених українців. Більш популярними стали великі будинки (хати). У скрутні часи родини, які раніше мешкали окремо, намагаються триматися разом, адже так внутрішньо переміщені особи почуваються безпечніше та легше адаптуються до нового середовища.
На випадок перебоїв чи повної відсутності традиційних енергоресурсів, особливо у холодну пору року, важливий доступ до альтернативного опалення (тверде паливо: дрова, вугілля, брикети) і води (колодязі, свердловини). Проживаючи у сільській чи приміській зонах, цю потребу легше задовільнити.
Окрім порівняно безпечного розташування, під час пошуку житла для українців зараз украй важливі місця, де можна сховатися від повітряної загрози. У будинках старого житлового фонду клієнти придивляються до підвалів: щоб сухий, з двома виходами тощо.
У пошуках помешкання у новобудовах цікавляться, чи є у будинку підземний паркінг або де поблизу облаштовано бомбосховища.
Військові частини, заводи чи електростанції, аеропорти, залізничні вузли тощо під час війни стали потенційними об’єктами ворожих обстрілів. Відповідно, оренда чи купівля нерухомості поблизу таких структур відлякують потенційних клієнтів. Відтепер їх більше цікавлять квартири й будинки, розташовані якнайдалі від таких об’єктів.
Високі забудови, особливо квартири на останніх поверхах, поки що клієнти схильні розглядати як житло підвищеного ризику. Натомість приватні садиби і низькі поверхи багатоквартирних будинків — більш безпечним помешканням.
Обираючи житло, клієнти дедалі частіше звертають увагу на наявність у будинку пандусів — зовнішніх і внутрішніх. Безбар’єрний доступ до помешкання, закріплений в Україні на законодавчому рівні, зокрема важливий для людей, які постраждали в російсько-українській війні.
Отже, через війну, відтак посилену потребу громадян у безпеці, у пошуку нерухомості в Україні сформувалися нові пріоритети. Що основне — змінився географічний напрямок, де українці шукають нерухомість, олюднюються села, а серед перших вимог під час вибору житла — наявність у будинку укриття.