Про це повідомили у пресслужбі Уповноваженого із захисту державної мови.
Це означає, що всі українські сайти в інтернеті, – сайти ЗМІ, інтернет-представництва (зокрема вебсайти, вебсторінки у соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, – повинні подавати інформацію державною мовою.
Іншомовна версія сайту, звичайно, може існувати, однак коли користувач заходитиме на ресурс, автоматично повинна завантажуватись україномовна версія.
Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія вебсайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія такого вебсайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.
Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 Закону (які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу).”
Також відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності. Це своєю чергою означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації.
Окрім цього, комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу.
До прикладу: будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.
Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.
Також з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати стягнення на фізичних осіб за порушення Закону.
На порушників складатимуться протоколи про адміністративні правопорушення та після розгляду справи Уповноваженим може бути прийнято рішення про стягнення у вигляді попередження або штрафу від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.
“В часи великих випробувань для всього українського народу, війни за державну незалежність і жертовної боротьби за право бути українцем, українська мова як головний атрибут української державності, важливий чинник формування новітньої української громадянської ідентичності покликана зміцнювати єдність українського суспільства, його здатність протистояти ворогу”, – зауважили у пресслужбі мовного омбудсмена.
Нагадаємо, раніше #Букви публікували, як намагалися знищити українську мову в Російській імперії та СРСР.
Також за результатами опитування, 73% вчителів під час уроку та 63% – під час перерви розмовляють лише державною мовою. Водночас лише 38% школярів спілкуються на перервах українською мовою.
Раніше телеведуча Маша Єфросиніна та співачка Оля Полякова розповіли про те, чому повністю не перейшли на українську мову та чому досі у своєму шоу “Дорослі дівчата”спілкуються російською.