fullscreen
Адвокатка Тетяна Монтян на прес-конференції у Києві, 30 серпня 2013 року.
Фото: УНІАН / Владислав Мусієнко
17 лютого Рада безпеки ООН обговорила стан виконання Мінських домовленостей — на тлі загострення на Донбасі, ініціативи визнання Росією «Л/ДНР» та загрози повномасштабного вторгнення. Без провокацій не минулося: до обговорення ситуації Росія долучила адвокатку Тетяну Монтян, представивши її українською активісткою. І вона висловила цілу низку російських наративів.
Що відбулося і хто така Монтян
Ініціаторкою засідання Радбезу, де йшлося про виконання «Мінську-2», виступила Росія. Москва нині головує в Радбезі ООН, і щороку (ще з 2019-го) до річниці підписання угод росіяни проводять таке обговорення.
Спікерів, яких запросили на засідання Радбезу ООН, анонсували ще на початку лютого — і ані тоді, ані раніше про участь Тетяни Монтян не повідомляли. Тільки 16 лютого зазначили, що виступить «представник громадянського суспільства».
Монтян включилася на засідання онлайн і, по суті, лише завдяки головуванню Росії в Радбезі ООН.
Уже на самому засіданні міністр закордонних справ Росії Сергій Рябков представив Монтян як «українську активістку громадянського суспільства». Зазначимо, що в Україні Монтян відома насамперед через прихильність до окупаційної «влади» Донбасу, а також через те, що відвідувала окуповані території та зустрічалася з ватажками терористів.
fullscreen
Пряме онлайн-включення Тетяни Монтян у засідання Радбезу ООН, 17 лютого 2022 року
Фото: скріншот
Під час свого виступу вона висловлювала російський погляд на події в Україні й на Донбасі зокрема, мовляв:
Україна — просто колонія Заходу, і саме Захід дозволяє Україні не виконувати Мінські домовленості;
Захід хоче втягнути Росію у війну, і тому під’юджує Україну відбивати «повсталі республіки» силою;
Це Україна обстрілює Донбас, а ОБСЄ на це ніяк не реагує;
В Україні переслідують опозиціонерів і закривають телеканали.
Виступ Монтян вітали представники Індії, ОАЕ, Гани, Мексики, Китаю, Габону.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця прокоментував слова Монтян, навівши рядки з віршу російського поета Євгена Євтушенка: «Покуда наследники Сталина живы еще на земле, мне будет казаться, что Сталин еще в мавзолее».
В Україні ж висловлення Монтян спричинили ще більш різку реакцію. Співголова парламентської фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко назвала це «гібридною зброєю» та «інформаційною провокацією», а очільниця Генпрокуратури Ірина Венедіктова в ефірі телеканалу «1+1» заявила, що правоохоронні органи не оминатимуть увагою жодні висловлювання — а тим паче ті, що з’являються в публічному просторі від публічних осіб.
Загострення на Донбасі
Засідання Радбезу ООН відбулося в день загострення на Донбасі. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця повідомив там про обстріл Станиці Луганської з непідконтрольної Україні території. Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік додав, що з вечора 16 лютого й до ранку 17 лютого уздовж лінії зіткнення зафіксували 500 вибухів.
«Патрулі СММ відвідали місце влучання в дитсадок на підконтрольній території, у Станиці Луганській. В дитсадку спостерігачі побачили свіжі пошкодження фасаду. Подробиці буде повідомлено після звітування», — сказав голова місії.
Посол Мікко Кіннунен (який також є спеціальним представником чинного голови ОБСЄ в Україні і в Тристоронній контактній групі) повідомлення про обстріли назвав провокативною ситуацією та додав: потрібно точно з’ясувати, що сталося, а також уникнути ескалації.
fullscreen
Держсекретар США Ентоні Блінкен виступає перед Радою Безпеки ООН, 17 лютого 2022 року.
Фото: AP / Richard Drew
Загроза наступу РФ
Під час засідання Радбезу ООН знову прозвучали заяви щодо загрози широкомасштабної агресії Росії — це говорив Держсекретар США Ентоні Блінкен.
«Росія готується до нападу на Україну протягом найближчих кількох днів, і планує штучно створити привід для нападу. Це може бути акт насильства, скоєний Росією на території України, можуть бути надумані звинувачення проти українського уряду чи штучно організований теракт із застосуванням вибухівки десь у Росії. Або ж вони можуть нібито знайти масове поховання людських решток, або ж навіть скоїти справжній напад із застосуванням хімічної зброї», — сказав Блінкен.
Після цього, за його словами, Росія може почати ракетний удар і наступ сухопутних військ — зокрема й на Київ.
Про спробу Росії створити привід для вторгнення в Україну заявив під час свого виступу і Джеймс Клеверлі — міністр Великої Британії з питань Європейського сусідства, а також Північної та Південної Америки. «Росія розгорнула сили для вторгнення в Україну, приготувала їх до дій. Вона нині стверджує, що військовослужбовці повертаються в казарми, але насправді все вказує на те, що ситуація протилежна. Накопичення сил і засобів триває», — сказав він.
Сергій Рябков натомість заявив, що всі звинувачення безпідставні: «Ми вже давно заявили: оголошена дата вторгнення вже минула. Не варто ставити себе в незручне становище».
Реакція світу на визнання «Л/ДНР»
Напередодні Україна звернулася до Радбезу з ініціативою обговорення звернення Держдуми Росії щодо визнання «ЛДНР», яке вона надіслала Путіну. Поки що це окремого пункту в порядку денному не додавали, втім, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця у своєму виступі зазначив, що у 2008 році Росія подібним чином визнала Абхазію та Південну Осетію.
Інші країни на можливе визнання «ЛДНР» зреагували так:
Великобританія: «Ми засуджуємо вчинене Держдумою РФ, котра запропонувала президенту РФ визнати ОРДЛО незалежними. Це прямо суперечить мінським домовленостям».
Норвегія: «Визнання ОРДЛО буде подальшим порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, а також суперечитиме букві й духу Мінських угод».
Ірландія: «Нас засмутило рішення Держдуми щодо постанови про визнання самопроголошених республік на Сході України. Це буде очевидним порушенням Мінських угод».
Албанія: «Ми бачимо, що це та ж методичка, якою вони користувалися ще у Грузії в 2008 році. Якщо це рішення ухвалять — його не буде визнано законним, воно порушує Статут ООН і міжнародне законодавство. Окрім того, воно суперечить Мінським угодам».
Франція: «Якщо цю постанову буде прийнято — це буде однозначним порушенням з боку Росії суверенітету й територіальної цілісності України. А це ставить під питання фундаментальну можливість реалізації Мінських угод».
Німеччина: «Це суперечитиме Мінським угодам, ще й далі порушуватиме українську територіальну цілісність і суверенітет».
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який коментував ці заяви, наголосив на «непотрібній спекуляції» з приводу звернення депутатів Держдуми, і додав, що визнання «ЛДНР» суголосне настроям російського суспільства і мешканців Донбасу.
fullscreen
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент Росії Володимир Путін, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко позують для фото під час перерви на мирних переговорах у Мінську, Білорусь, 11 лютого 2015 року
Фото: AP / Alexander Zemlianichenko
Безальтернативність «Мінську»
Напередодні засідання на офіційному сайті Радбезу ООН повідомлялося, що Росія і Україна по-різному тлумачать «Мінськ-2» — зокрема щодо послідовності кроків.
«Москва наполягає, що Київ має першим реалізувати політичні положення і запровадити зміни до Конституції, які б визнали «особливий статус» Донецька й Луганська. Натомість Київ стверджує, що заходи безпеки мають пріоритет: спершу слід встановити перемир’я, щоб Україна повернула контроль над своєю територією», — ішлося в анонсі засідання.
Власне ж на засіданні заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що порядок виконання пунктів Мінських домовленостей узгоджено, і змінити його не можна. На додачу він звинуватив Україну в тому, що, мовляв, Київ в принципі не планує реалізовувати цей комплекс заходів.
Натомість постійний представник України при ООН Сергій Кислиця наголосив, що російська сторона відмовляється продовжувати обговорення пропозицій: «Ми представили на розгляд Тристоронньої контактної групи початкові пропозиції до Закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО”. Але Росія відмовляється їх розглядати — як і інші питання порядку денного робочої групи».
Окрім того, Кислиця додав, що для демократичних виборів необхідно насамперед гарантувати безпекові передумови — інакше провести їх за стандартами ОБСЄ буде неможливо.
Також на Радбезі ООН вкотре пролунали заяви представників різних країн щодо безальтернативність Мінських угод та необхідності їхнього виконання в повному обсязі.
читайте також
Примус до «Мінська». Росія атакує в Радбезі ООН
Україна офіційно заявляє про готовність виконувати Мінські домовленості й дорікає Росії гальмуванням процесу. Проте все частіше чути заяви про серйозну загрозу, яку ці угоди становлять суверенітету України.
В день засідання Радбезу Володимир Зеленський під час інтерв’ю РБК-Україна заявив, що документ склали «бездарно». А співрозмовники hromadske в парламенті (і з боку влади, і з боку опозиції) запевняють, що зміни, передбачені Мінськими домовленостями, до законодавства й Конституції вносити не будуть. Втім, поки що офіційний Київ так і не говорив про альтернативні шляхи виходу з патової ситуації, спричиненої Мінськими домовленостями.