supadupanews

Академік Єльська: Сьогодні у складі НАН 189 членів. Знаєте, скільки серед них жінок? Аж 5!

Участь жінок у науці досі залишається малою, більшість керівних посад займають чоловіки, тоді як перед жінками основною перешкодою в успішній кар’єрі виступає сім’я та догляд за дітьми. Про це директорка Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академіка Ганна Єльська розповіла в інтерв’ю «Главкому».

Вчена зазначила, що присутність жінок у науці, навіть у наш час, залишається малою, бо чим вища посада, тим більша ймовірність, що її займе чоловік. Хоча за українською статистикою, серед учених 46% це жінки, щоправда, не відомо на яких саме посадах.

«Безумовно, гендерна нерівність у науці існує. Для її означення часто використовують образ «скляна стеля». Тобто що вище наукове звання та посада – то менше жінок. Молекулярна біологія та генетика можуть здаватися «жіночим царством», коли не йдеться про професорів, завідувачів відділами та директорів – серед них жінок небагато. Готуючись до нашої розмови, я відшукала кілька красномовних цифр. За даними UNESCO, серед науковців світу тільки 33% – жінки. В Україні статистика значно вища – 46%. Але не забувайте про «скляну стелю». Ось вам приклад: сьогодні у складі Національної Академії наук України 189 дійсних членів. Знаєте, скільки серед них жінок? Аж 5!», – сказала Єльська.

За словами Єльської, якби не її чоловік, який допомагав у вихованні дітей, їй би не вдалося досягти таких висот у кар’єрі вченого. Вони поділяли всі обов’язки порівну, а під час відряджень за дітьми наглядала мати вченої.

«Я би не змогла бути мамою двох дітей і водночас успішною в професії без допомоги мого чоловіка. Він теж науковець (професор Сергій Ладохін, фахівець зі спеціальної електрометалургії – «Главком»). Коли діти були малими, чоловік теж дуже інтенсивно працював у науковому інституті, проте порівну ділив зі мною сімейний тягар. І спасибі моїй матусі, яка допомагала, коли я була у закордонних відрядженнях. Ті відрядження зіграли важливу роль у моєму професійному житті», – поділилася вчена.

Нагадаємо, станом на кінець 2016 року середній вік членів президії Національної академії наук України становив 75 років.

Читайте також матеріал «Главкома»: «Генетичні ножиці» – переворот у медицині. Інтерв’ю з академіком Ганною Єльською