https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/31/65640550dd9a0bddfc9fa669c943a257.png
Франак Вячорка
Белорусский журналист, медиаэксперт
Последняя игра Лукашенко
Белорусский автократ сделал все ставки, выложил все карты на стол и потому не учитывает долгосрочную перспективу, эффекты или последствия
Лукашенко починає шантажувати Україну. Він займався цим шантажем і з Литвою та Польщею. Він розуміє, що це його перевага та те, що Україна так просто, легко і швидко не може переключитися на постачання тих самих товарів з Польщі, тому використовує це як спробу тиску і шантажу. Мовляв, коли ви будете зі мною задиратися чи виступати проти мене, чи підтримувати опозиціонерку Світлану Тихановську й демократичні сили, то я вам відключу постачання бітуму, нафтопродуктів, електроенергії і багато інших товарів.
Ми маємо справу з абсолютно ілогічним, ірраціональним типом Лукашенком, який втратив підтримку населення у 2020 році. Для нього це питання політичного виживання. Він грає свою останню політичну гру. Він поставив всі ставки, виклав всі карти на стіл і тому не зважає на довгострокову перспективу, ефекти чи наслідки, які настануть для білоруської економіки. Він думає, що може зробити в короткостроковій перспективі, щоб виграти для себе час. Він розуміє, що зараз цілком залежний від Росії. Росія прикриє його на три, шість, може дванадцять місяців, і тому для нього погіршення відносин з Україною — другорядна проблема.
Треба зрозуміти, що Лукашенко — ворог України. Режим Лукашенко створює пряму загрозу українській державі. І треба розділяти Лукашенка і його режим від білоруського народу і Білорусі. Бо білоруси не бачать в Україні будь-яку загрозу і не хочуть псувати відносини з українцями. Але для Лукашенка зараз це вигідно, бо це демонстрація лояльності Кремлю, який його в тяжку хвилину підтримав у 2020 році і дозволив йому нелегально залишатися на своїй посаді. Тому риторика Лукашенка дуже стала схожою на риторику російських пропагандистів. Його атаки на Україну, критика українського керівництва, дискредитація українського посла і, зрештою, провокація із дроном, — це все вписується в російську агресивну риторику проти України.
Треба зрозуміти, що Лукашенко — ворог України
Пропаганда малює Україну лідером міжнародного ворожого табору проти Білорусі. Лукашенко готує білорусів до відчуття, що війна — неминуча. І це не дуже вписується у білоруський характер. Білоруси проти війни, вони її не люблять. Згадайте протести 2020 року. Вони були мирними.
Для Лукашенка ж війна — це теж порятунок. Бо вона виправдовує всі репресії, які він вчиняє у країні останні півтора роки.
Що стосується заяв Лукашенко про те, що навіть Вірменія могла би вступити до Союзної держави. Скажу так: Союзна держава — це фейк. Фейк, що був реанімований кілька місяців тому. Зараз Союзна держава — це кілька органів, куди входять білоруси і росіяни, і вони щось там вирішують, не маючи насправді жодної справжньої влади. Але для пересічного білоруса Союзна держава нічого не означає і жодним чином не впливає на його життя. І не думаю, що навіть після підписання усіх цих дорожних карт вони зможуть Союзну державу якось реанімувати. Плюс білоруси за 30 років незалежності відчули її смак, і утворення на кшталт Союзної держави виникає запитання — навіщо нам це, коли ми і так нормально живемо в незалежній Білорусі.
Щодо спільних військових навчань Росії та Білорусі. Такої кількості військ не було на території Білорусі з часів Холодної війни. І ми маємо дуже мало інформації про переміщення цих військових. Здебільшого тільки від місцевих громадян та громадянських журналістів. Весь ареол довкола навчань секретний, і люди ставляться до них із тривогою. Бояться, що ці війська залишаться у їхніх містах. Білоруси до цього не готові.
Повну версію інтерв’ю з Франаком Вячоркою дивіться у програмі Новий вечір на Радіо НВ:
Подписаться на ежедневную email-рассылку
материалов раздела Мнения Дайджест авторских взглядов по наиболее острым вопросам подписаться Каждый вторник