«Коктейлі Молотова» vs брехня Кремля: чому радянсько-фінська війна 1939-го вчить Україну і світ

Ось якими були радянські претензії до Фінляндії:

оренда пів-ва Ханко, розташування на ньому радянської військово-морської бази;
постійне перебування кораблів Балтійського флоту в затоці Лаппохайя;
передача Радянському Союзу п’яти островів у Фінській затоці;
перенесення кордону на Карельському перешийку на 20- 25 км на захід фінської території;
передача СРСР східної частини півострова Рибачий;
передача Фінляндії території площею 5567 кв. км в області Репола у Карелії;
зобов’язання сторін не створювати нових оборонних споруд та демонтувати вже існуючі;
заміна існуючого пакту про ненапад новим договором про дружбу, взаємодопомогу і співробітництво.
Очевидно з Фінляндією мало б відбутись те, що відбулося з Естонією, Латвією та Литвою.

Спроби фіннів апелювати до міжнародного права не брались до уваги. Додатково СРСР у кінці жовтня 1939 р. висунув на кордон з Фінляндією 25 дивізій. Після цього фінські дипломати, не діставши суттєвої міжнародної підтримки, пішли на часткові поступки, які, втім, не влаштували Кремль. 8 листопада Молотов заявив, що політики не впорались, тож настав час воєнних дій. У радянських ЗМІ почалась кампанія проти «зарвавшихся белофинских авантюристов».

Війна між СРСР та Фінляндією почалася після інциденту в Майніла 26 листопада – артобстрілу прикордонного радянського села, внаслідок якого загинули, за твердженнями Москви, четверо радянських військових. СРСР звинуватив в обстрілі фінів.

Громадськість Фінляндії та західних держав у радянську версію подій не повірили, бо Москва до цього вже кілька місяців безуспішно вимагала від Гельсінкі перегляду кордону, територіальних поступок та створення радянських баз на фінській території.

«Ніхто не вірить, що Фінляндія обстріляла радянську територію. Дії Радянського Союзу вважають жалюгідною провокацією. Багато робітників кажуть, що якщо СРСР сподівається ввести нас, фінів, в оману своїми заявами, це не пройде. Тому у випадку нападу на Фінляндію краще організувати для москалів (згідно з оригіналом. – ред.) гарячий прийом без всякого жалю», – доповідала поліція Фінляндії про думки серед робітників.

Вранці 30 листопада 1939 р. радянські бомбардувальники скидали бомби на фінські міста, а сухопутні війська почали вторгнення.

Проти Фінляндії було кинуто понад 400 тис. бійців і командирів РСЧА, бл. 2,5 тис. танків, 1,5 тис. гармат, 1,2 тис. літаків. Дії сухопутних військ підтримали кораблі Балтійського та Північного флотів, що значно перевищувало потенціал фінських збройних сил. Війна розгорнулись майже по всьому радянсько-фінському кордону, який мав протяжність 1200 км. Але найбільше пекло відбувалося на Карельському перешийку…

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
Населення Фінляндії в 1939 р. складало 3,5 млн. осіб. Армія мирного часу не перевищувала 35 тис. осіб. На озброєнні — 60 легких танків і 150 бойових літаків. Головнокомандувачем фінської армії знову став Карл Маннергейм. Був сформований коаліційний уряд на чолі з банкіром Рісто Рюті, відомим своїми антипатіями як до СРСР, так і до ультраправих.

1 грудня СРСР визнав уряд «Фінляндської демократичної республіки», який створив на радянській території і очолив фінський комуніст Отто Куусінен. З цим «урядом» радянське керівництво підписало «Договір про взаємодопомогу та співробітництво», згідно з яким Фінляндія мала передати СРСР території та дозволити створення військових баз.

Сталін і його маріонетка Отто Куусінен підписують договірВікіпедія
Уряд Куусінена став об’єктом насмішок не тільки у Фінляндії, але й серед деяких радянських громадян. Про це йдеться в доповідях НКВС, розсекречених після розпаду СРСР.

«В Західній Україні ми все ж вдало викрутилися, пославшись на визволення. А тут вже явно агресивні дії щодо слабкої держави. Чи є хоч одна розсудлива людина, яка б повірила у те, що насправді Фінляндія перша почала нападати на СРСР?», – казав інженер А. з Києва, згідно з однією з таких доповідних записок НКВС.

«Я переконаний, що фіни праві… Вони знають, що їх чекає, якщо вони програють війну СРСР – повне підкорення. Вони відчувають себе морально правими і будуть захищатися до останньої краплі крові», – зазначав старший науковий співробітник Інституту експериментальної медицини С.

Деякі історики вважають, що про довго планований напад на Фінляндію свідчать і слова пісні «Принимай нас, Суоми–красавица», з якою радянські війська йшли захоплювати країну. В тексті цієї пісні йдеться про успішний наступ радянських військ на Фінляндію, але в умовах осені, а не зими:

Ломят танки широкие просеки,
Самолёты кружат в облаках,
Невысокое солнышко осени
Зажигает огни на штыках.

Мы привыкли брататься с победами
И опять мы проносим в бою
По дорогам, исхоженным дедами,
Краснозвёздную славу свою.

Зимову війну фінські історики описують як момент найбільшої національної єдності. У боях з Червоною армією відстоювали незалежність учасники двох таборів громадянської війни 1918 р. у Фінляндії та їхні родичі.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
Варварські бомбардування фінських міст радянською авіацією, внаслідок яких загинуло кілька сотень цивільних, та загарбницькі вимоги СРСР визначили для фінів та більшості країн світу цю війну як справедливу оборону від агресора. Державна поліція Фінляндії повідомляла про зростання антирадянських настроїв серед людей, яких раніше навіть підозрювали в симпатіях до СРСР.

«Внаслідок другого бомбардування (Гельсінкі – ред.) почали порожніти робітничі райони, а дорогою, що йшла з міста, тягнулися безкінечні потоки жінок та дітей… Всюди спостерігалася палка ненависть до москалів (згідно з оригіналом – ред.)», – повідомляв агент держполіції у доповідній записці від 7 грудня.

«Неодноразово повторювали, що цього разу Сталін перевершив у своїх злочинах Гітлера. Коли такі слова чуєш від червоного елементу, то це говорить само за себе», – зазначав він.

«Ненависть до росіян розгорілася моментально і набула колосального масштабу. «Москальські мудрування» – так говорять у зв’язку з тим, що Молотов заперечує факт бомбардувань Гельсінкі та інших міст. Росія втратила своїх останніх прибічників тут», – зазначали в поліції Фінляндії.

Радянсько-фінська війна, вирва після вибуху бомбиraatteentie.heninen.net

Чимало колишніх фінських червоногвардійців пішли на фронт або виконували оборонне замовлення за верстатом на заводах.

«Один комуніст з Тамісаарі, який нещодавно відбував покарання на каторзі, зустрів… колишніх тюремних товаришів, призваних в армію… Почав казати про минулі справи, членство у фінській компартії та ставлення, як комуніста, до нинішньої ситуації. Тоді один зі співрозмовників різко заявив, що «минуле»– це минуле, а зараз ситуація вимагає від кожного фіна виконати свій обов’язок перед країною», – йшлося у доповідній записці державної поліції Фінляндії від 14 грудня 1939 р.

Після початку війни, керуючись наказом про обмеження особистих свобод, фінська поліція арештувала лише 109 людей, яких вважали потенційною загрозою для нацбезпеки: 82 фіни, підозрюваних у симпатіях до СРСР, решта – радянські громадяни.

Головними факторами успішної оборони Фінляндії під час Зимової війни вважається не тільки патріотизм фінів, але й збіг надзвичайно суворої зими та важкого стану радянської армії, ослабленої сталінськими чистками.

Доповідні записки НКВС свідчать про хаос у командуванні і непідготовленість совєтів до бойових дій у Фінляндії.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
Звичайною справою під час війни була погана координація підрозділів та відсутність зв’язку між ними, вогонь по своїх – тоді з’явилася навіть приказка «Все не страшно, крім власної авіації», затримка евакуації поранених, залишення боєприпасів без нагляду, відсутність палива для техніки та голодування військових. Чимало радянських військових були одягнені у літню військову форму, не мали рукавиць, не вміли користуватися лижами.

«У червоноармійців чоботи промокають. Червоноармійці, не маючи можливості вчасно обігрітися і висушити портянки, простуджуються і обморожують собі ноги», – доповідав вже 2 грудня 1939 р. нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія Сталіну.

Бойові дії відбувалися за температури –30…–40 градусів за Цельсієм, а фінські мобільні загони мали в лісах купу схованок зброї та харчів, були одягнені в білі маскхалати, влаштовували засідки і швидко пересувалися на лижах.

Радянсько-фінська війна, фінські солдатиraatteentie.heninen.net
Радянські військові масово потрапляли в засідки і гинули від обмороження.

«В околицях міста Терійокі знайдено 18 трупів червоноармійців, з яких частина поїдена хижаками. За висновками лікарів, деякі з них були пораненими, через ненадання своєчасної медичної допомоги померли», – доповідав Берія Сталіну 15 грудня 1939 р.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
«Настав мороз, а бійці не мають взуття та рукавиць, до того ж не постачаються продовольством та боєприпасами. Понад двісті бійців вийшли зі строю, частина загинула, а інша частина без взуття (ноги загортали в портянки та бинти) були в такому поганому моральному стані, що йти з ними в бій було неможливо», – повідомляли в НКВС радянської Карелії про стан 29-стрілкового полку у грудні.

«У мене відморожені ноги і я перебуваю в тилу на возі, в нас у роті лишилося не більше 10 людей зі 165. Зараз командування ніякого немає… хочеш – помирай в бою, хочеш – вб’ють по дорозі, тому не чекайте вдома, не повернуся», – писав червоноармієць Бабуркін дружині в Ленінградську область в середині грудня.

Радянським воєначальникам видали білі кожушки, що вирізняло їх на тлі основної маси радянських військових і робило легкою мішенню для фінських снайперів.

«Значна загибель командного складу: майже всі комбати, комроти і комвзводи. Відсутність лижної підготовки дивізії, відсутність маскхалатів. Через це частини дивізії рухалися повільно і являли собою абсолютно помітні цілі, тоді як фіни швидко пересувалися і були маже непомітні», – повідомлялося у рапорті про причини поразки 139-ї стрілецької дивізії у грудні.

Такий стан радянської армії зумовив величезну різницю у втратах. У фінській армії загинули понад 26 тис військових і тисяча потрапила у полон, 43 тис. були поранені. Радянська армія втратила щонайменше понад 126 тис. вбитими, померлими від поранень та зниклими, 264 тис. отримали поранення.

Чимало істориків вважають радянські втрати суттєво заниженими.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
Шість тисяч радянських військових потрапили у полон. З них 99 після війни попросили залишитися у Фінляндії, а інших чекала жахлива доля – кілька сотень після передачі радянській стороні розстріляли, інших відправили до таборів, а їхні родини виселили з міст.

Військові з України були широко залучені до бойових дій і, як свідчать сучасники, були чи не найгірше підготовлені до бойових дій в умовах Фінляндії. У війні брали участь військові Київського особливого, Харківського та Одеського військових округів Червоної армії.

Кількість загиблих серед військових, перекинутих з України, історики оцінюють у десятки тисяч, але точної цифри немає. 2005 р. була видана книга пам’яті «Полягли у снігах Суомі», в якій вказані прізвища дев’яти тисяч загиблих у цій війні українців.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
Чимало українців загинуло у битві біля м. Суомуссалмі в грудні 1939 – січні 1940 р., куди радянське командування перекинуло на підмогу майже оточеній 163-ій стрілецькій дивізії 44-ту стрілецьку Київську дивізію ім. Щорса з Житомира. Долину Суомуссалмі тоді прозвали «долиною мерців». З 14 тисяч бійців 44-її дивізії, як вважають фінські історики, 9 тисяч загинули.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/9730a0ba728b6a5e46e0afa2980784b3

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/bf5341e1f255d86e4f00b7a2e9e0e309.jpg

Українці, солдати 44-ї стрілецької дивізії Червоної армії, 1939 р.
Фото: raatteentie.heninen.net

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/66ebde966181aed07c22ff80b97d3b65.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/d0fa24a2c7ed90ef96ccb738515b14cf.jpg

Радянсько-фінська війна, замерзлі на смерть українці
Фото: raatteentie.heninen.net

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/ccb5ceca9861e8a2058579c14f81a7d8.jpg

Радянські джерела наводять цифру 4756 загиблих тільки за 1–7 січня 1940 р.

Після виходу з оточення командира дивізії Олексія Виноградова та ще двох воєначальників розстріляли перед 700 бійцями, які залишилися живими і не потрапили у полон.

Радянський воєначальник Кирило Мерецков, який командував 7-ю радянською армією, що намагалася прорвати Лінію Маннергейма, згадував, що найгірше довелося на фронті саме радянським військовим з України.

«Гірше вийшло з іншою дивізією, перекинутою на фронт з українського степу без попереднього навчання бійців в умовах місцевості з лісами, болотами та пагорбами і глибоких снігів. Вона опинилася у повністю незвичному для неї становищі і зазнала тяжких втрат», – писав він у своїй книзі військових мемуарів «На службі народу».

Великих втрат зазнала 75-та стрілецька дивізія, яка до червня 1939 р. базувалася у Лубнах на Полтавщині, а потім була перекинута на північ Росії.

«Контингент, з якого формувалася дивізія, переважно складався з мешканців України… дивізія готувалася до ведення бою на степовій рівнинній місцевості… Для бойових дій у місцевості з лісами та пагорбами з глибоким снігом, була підготовлена слабо», – йшлося у таємній доповідній записці НКВС про причини поразки дивізії у січні 1940 р.

В НКВС повідомляли, що лише з 14 по 24 грудня 1939 р. в 75-й дивізії було вбито 954 військових, поранено 1529, зникли 1619.

Військові з України у листах близьким описували ситуацію на фронті. Ці листи читали співробітники НКВС, і окремі цитати з них збереглися в доповідних записках відомства.

«Тату й мамо! Наша армія зустріла великий спротив. Усі шляхи перекриті мінами, на деревах і під деревами міни. На деревах снайпери. Тільки відкрив люк машини, а він стріляє з дерева по наших. Багато наших людей загинуло і поранено», – писав танкіст Карквач батькам у Полтаву у грудні 1939 р.

«Останні два дні довелося мені бути на передовій, де я бачив жахи, які взагалі приносить війна для народу, як ховають нас, молодих людей, у дрібних ямах, гірше худоби, а дома ж діточки чекають батьків з війни … Сумно бачити, як гине наш брат, але ще гірше, коли кілька десятків поранених лежать на снігу, виють нелюдським голосом і замерзають на морозі, бо їх відвезти не встигають. Дуже і дуже дорого обійдеться ця війна СРСР», – писав червоноармієць Гореліков дружині в Чернігівську обл.

Фінські військові часто обстрілювали радянських військових під час наступу, коли на шляху радянської військової техніки опинялися завали, які треба було розчищати за участю саперів.

Радянські військові повідомляли, що по ним нібито стріляли снайпери з гілок та верхівок дерев, яких вони називали «зозулями». Але згадки у листах червоноармійців про такі випадки могли бути наслідком страху та паніки, адже позицію у гілках дерев за великих морозів навряд чи можна вважати зручною та безпечною.

Втім, фінські снайпери точно вбивали своїх ворогів з позицій на землі.

Радянсько-фінська війна, фінські солдатиraatteentie.heninen.net
Прославленим був снайпер Сімо Хяюхя (1905–2002 рр.), який отримав від червоноармійців прізвисько «Біла смерть». За різними даними, за час Зимової війни він вбив від 200 до 542 радянських військових.

Хяюхя використовував свій досвід мисливця та чудове знання місцевості, щоб багато часу проводити на вогневих позиціях, залишав їх після заходу сонця і повертався до світанку. Лише за тиждень до кінця війни він був важко поранений в обличчя. Йому більше не дозволили повернутися на військову службу.

Радянська армія набагато переважала фінську за кількістю танків, маючи понад 2 000 танків проти 26 фінських.

Проте танки мали великі труднощі з проходженням через ліси та пагорби з великими валунами. А там, де вони могли пройти, фінські військові використовували проти них пляшки з запалювальною сумішшю, які пізніше назвали «коктейлем Молотова».

У світовій історії це було не перше використання подібних пляшок у бойових діях, але фінська назва добре прижилася. А виникла вона після нахабної брехні радянського міністра, який заявив, що радянські літаки скидають на міста нібито голодуючої Фінляндії хліб, а не бомби.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/9730a0ba728b6a5e46e0afa2980784b3

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/739609b4946ffbddc38280d57f633d69.jpg

Касетна авіабомба RRAB-3, такі СРСР скидав на Гельсінкі
Фото: armyinform.com.ua

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/e76b9a9a07c099fbe2c064a2b02ad539.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/5f6808ae4221b0154b303080436ecc09.jpg

Касетна авіабомба RRAB-3, такі СРСР скидав на Гельсінкі
Фото: armyinform.com.ua

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/4159a108a5e90641d21cccf58e3b5677.jpg

30 листопада 1939 р. під час бомбардування Гельсінкі й інших населених пунктів країни радянською авіаціэю, загинуло понад 900 людей та 500 зазнали важких поранень. Було знищено понад 2000 кам’яних та дерев’яних будівель. Важко визначити, яким був внесок саме «хлібних кошиків» Молотова, бо в авіанальотах їх використовували з іншими боєприпасами.

Фіни назвали «хлібним кошиком» радянську касетну авіабомбу RRAB-3, яку скидали на фінські міста, й придумали власний «подарунок» радянському міністру. За однією з версій, він спочатку називався «коктейль для Молотова».

На заводі у с. Раямякі було налагоджено випуск пляшок з запалювальною сумішшю. Загалом їх випустили за роки війни 542 тис., використали не менше 70 тис. з них.

Радянсько-фінська війна, фінські солдатиraatteentie.heninen.net
Радянські військові були шоковані рівнем добробуту у фінських будинках, тому ті нерідко ставали об’єктами мародерства. Якщо їжу виносили і споживали, щоб вижити, то речі намагалися надіслати рідним.

«Під час кожного відправлення машини до Ленінграда відправляється маса посилок», – доповідав НКВС червоноармієць 4–ої окремої інженерної роти.

Радянсько-фінська війна, фінська технікаraatteentie.heninen.net
«Начгоспчастини відправив кілька кілограмів свічок, пакет шкіри. Воєнлікар частини сьогодні відправила валізу з промтоварами. Воєнком роти тов. Музафаров відправив дві машини різних речей в Червоногвардійськ, зокрема, велосипеди та костюми дружині», – повідомляв він.

«Внаслідок обшуку у квартирі командира взводу роти зв’язку Г. і помкомвзовда Г. вилучені надіслані з міста Терійокі велосипед, костюм, два килими, 14 рушників, 6 простирадл, швейна машина, посуд…», – йшлося у доповідній записці НКВС Ленінградського військового округу від 14 грудня 1939 р.

Радянсько-фінська війна, спалені фінські селаraatteentie.heninen.net
Мародерство зіграло злий жарт з багатьма військовими. Причина була у масштабному застосуванні вибухових пристроїв фінською армією.

У листах радянських військових лишилися свідчення, як вибухові пристрої вбивали тих, хто намагався взяти начебто забуті годинники на землі чи сісти на велосипед, в сидінні якого приховали вибуховий пристрій.

Ще гіршою була доля військових, які намагалися затопити піч у покинутому будинку, в якій була закладена фугасна бомба.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/9730a0ba728b6a5e46e0afa2980784b3

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/0ed380fc6f290fcd674bed8521ddc026.jpg

Радянсько-фінська війна, спалені фінські села
Фото: raatteentie.heninen.net

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/d086c525498a8e3031eb1272f2370bde.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/1b862fe09a085daae641def8e3da119f.jpg

Радянсько-фінська війна, спалені фінські села
Фото: raatteentie.heninen.net

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/5360103d4790b53086e08778e6cf1073.jpg

Тактику фінів описував радянський воєначальник Мерецков у книзі спогадів «На службі народу».

«Міни застосовували різні: протипіхотні, протитанкові, фугаси великої вибухової сили, звичайні та пастки. Валялися в селах та на дорогах, немов покинуті в поспіху велосипеди, валізи, патефони, годинники, гаманці, портсигари, радіоприймачі. Варто було відсунути предмет з місця, як лунав вибух», – згадував він.

Важкою перепоною для радянських військ стала лінія Маннергейма – оборонні укріплення на Карельському перешийку, що мали захистити південну Фінляндію від радянського вторгнення.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/9730a0ba728b6a5e46e0afa2980784b3

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/4b5bea2098e0d26ac27fabd0481d52c5.jpg

Лінія Маннергейма
Фото: Вікіпедія

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/db2c5d57c38831a7d4a1e9b032e58f62.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/1317b286d87d21ed21aa07f4686acfef.jpg

Лінія Маннергейма
Фото: Вікіпедія

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/9660174623515f4b8e952def44937c5c.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/cb9275d83c0c2b75b76bc7ac513eb964.jpg

Лінія Маннергейма
Фото: Вікіпедія

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/4c66f71afbfa64462a8a448323c0abb4.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/6291ef62e3628742f998770c473ebe3e.jpg

Лінія Маннергейма
Фото: Вікіпедія

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/197ac97e0bb35e187c0accc19fea2836.jpg

Наразі чимало істориків погоджуються, що під час війни радянське командування перебільшувало її міць, аби виправдати великі втрати на фронті, а фінське робило це для збереження віри в перемогу у населення.

Маннергейм у мемуарах писав, що радянська пропаганда намагалася перебільшити значення «лінії Маннергейма», аби виправдати допущені радянським командуванням помилки.

Радянсько-фінська війна, полонені червоноармійціraatteentie.heninen.net
«Оборонна лінія, звичайно, була, але її утворювали лише подекуди довготривалі кулеметні гнізда та два десятки збудованих за моєю пропозицією нових дотів, між якими були прокладені траншеї. Її міцність стала результатом стійкості і мужності наших солдатів, аж ніяк не результатом міцності споруд», – писав він.

Карл Маннергеймвідкриті джерела
Навіть через майже 30 років після війни командувач армії, яка штурмувала лінію, Кирило Мерецков писав таке про фінські оборонні споруди:

«Загальна глибина території з оборонними спорудами складала 80–100 км. З цих споруд 350 були залізобетонними та 2 400 дерево–земляними, чудово замаскованими. Будь-який населений пункт являв собою укріплений вузол, забезпечений радіо– та телефонним зв’язком, шпиталем, кухнею, складом боєприпасів та палива».

«Покриття дота зроблене з залізобетону, сягало двох метрів у товщину. Я наказав для експерименту стріляти по одному з не підірваних нами дотів з близької відстані. Плита витримала пряме влучення 203-мм снаряда», – стверджував Мерецков.

Прорвати лінію Маннергейма радянські війська змогли лише у середині лютого 1940 р. Подарунка Сталіну на день народження не вийшло.

Хоча жодна країна не вступила у війну на боці Фінляндії, побоюючись нападу з боку СРСР, дипломатичну підтримку Гельсінкі надавали Британія, Франція та США.

Скандинавські країни пішли далі – таємно чи відкрито всі вони допомагали Фінляндії грошима та зброєю:

За словами міністра закордонних справ Фінляндії Таннера, зі Швеції надійшло 107 гармат, 90 тисяч гвинтівок та 42 млн патронів. Стокгольм також надав кредит, аби Фінляндія могла придбати 85 протитанкових гармат шведського виробництва. Шведи організували збори грошей для фінів, шведські медики їхали працювати до фінських лікарень, селяни везли продовольство, банки видавали кредити.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
«Справа Фінляндії – твоя справа. Вступай до Добровольчого корпусу», – йшлося у плакаті, який ширили шведські волонтери під час війни.

Понад 11 тис. добровольців із інших країн прибули до Фінляндії під час війни. Понад вісім тисяч зі Швеції, кілька сотень – із Норвегії, Данії та США.

Повоювати з них встиг лише шведський Добровольчий корпус, у складі якого перебували шведські та норвезькі добровольці, зокрема, й майбутній герой норвезького Руху опору Макс Манус (1914–1996), який прославився згодом низкою диверсій зі знищення німецьких кораблів.

У період наступу радянських військ, у лютому 1940 р., Добровольчий корпус перебрав на себе оборону Північної Фінляндії, дозволивши фінській армії сконцентрувати війська на головному напрямку удару супротивника біля Виборга.

Радянсько-фінська війнаraatteentie.heninen.net
Також під час війни у Фінляндії працювали близько 300 іноземних журналістів. Їхні публікації викликали хвилю закликів допомогти маленькій державі по всьому світу, особливо в США.

Хоча у Гельсінкі так і не дочекалися вступу Британії та Франції у війну, інформація про можливу висадку союзників на півночі Фінляндії, яка розповсюджувалася у провідних ЗМІ з подачі західних дипломатів, неприховані збори речей та спалювання документів у посольствах в Москві непокоїли радянське керівництво.

У березні 1940 р. СРСР погодився підписати мирний договір. Фінляндія втратила 40 тисяч кв. км території, де вироблялося 11% ВВП країни і де проживали 12% її населення, а 400 тисяч фінів стали вимушеними переселенцями.

Радянсько-фінська війна, спалені фінські селаraatteentie.heninen.net
Попри територіальні втрати, Фінляндія зберегла незалежність і довела, що за будь–який клаптик її території агресор платитиме велику ціну.

Довідка «ВВС Україна»: У статті використані цитати з документів НКВС та фінської державної поліції, розміщені у спільній праці російських та фінських істориків «Зимняя война 1939-1940 гг. Исследования, документы, комментарии. К 70-летию советско-финляндской войны»

Читайте також: «Російські дєди – за Гітлера»: як теоретик російського фашизму став ідеологом путінського режиму