Останній місяць зими триває. Зараз, звісно, не час оновлювати свій гардероб і навряд чи ви активно полюєте за зимовими речами. Та ще й коли ціни ростуть, як на дріжджах. Але одна новина цього тижня змусила нас говорити про те, що ми на себе одягаємо взимку.
Світовий бренд Дольче Габбана відмовляється від натурального хутра. Італійський модний дім вже цього року замість нього використовуватиме альтернативні матеріали. Торік «ні» вбивству тварин сказали й італійці. Там офіційно вже заборонено розводити звірів для отримання хутра по всій країні. Зоозахисники таким звісткам радіють, чого не скажеш про наших, бо в Україні жодної заборони немає. Збирали петиції, але далі підписів справа не пішла. То чому світ відмовляється від натурального, а ми не проти його одягнути – у сюжеті «Підсумків тижня».
Натуральне хутро всюди – на вулицях і в магазинах, причому асортимент чималий. Поціновувачі такого одягу акцентують на комфорті. Захисники ж тварин геть іншої думки.
«Хутро – це надзвичайний архаїзм. Абсолютно не актуальний матеріал. Абсолютно не модний», – зазначила співзасновниця громадської організації UAnimals Ольга Чевганюк.
Кадр із фільму «Дім Ґуччі»5 канал / Час. Підсумки тижня
Та українські стилісти, як з’ясувалося, нині навпаки полюють на шуби. Переробляти старі шуби заходилися і українські модниці. Справжній бум на хутро останнім часом можна побачити і в соцмережах, особливо в TikTok. Так фани наслідують головну героїню фільму «Будинок Ґуччі» Патрицію Реджані, яку зіграла Леді Гага. У фільмі вона не раз з’являється в образах із хутром. При цьому бренд Gucci від нього відмовився ще 2018-го.
Будинки моди по всьому світу дедалі частіше заявляють про відмову від натурального хутра. Цього тижня це зробили у Dolce&Gabbana.
«Ми прагнемо більш стійкого майбутнього, в якому використання хутра тварин неможливе», – заявили в компанії.
Заява Dolce & Gabbana5 канал / Час. Підсумки тижня
Раніше від хутра також відмовилися і інші світові бренди. І вочевидь не просто так.
«Нічого, крім надзвичайної жорстокості, там немає», – пояснила Чевганюк.
Зоозахисники наполягають: Україна має нарешті відмовитися від виробництва, купівлі та продажу натурального хутра. Торік із такими гаслами активісти одночасно вийшли на марш за права тварин у 30 містах.
«Весь час тварина страждає. З моменту як вона з’явилася на світ, її помістили у клітку, весь час вона відчуває оцей біль, вона живе у своїх фекаліях, вона погано харчується. Немає ніякого гуманного вбивства, звичайно ж», – уточнила Чевганюк.
Нині в Україні офіційно зареєстровано 37 хутрових ферм. Серед них 11 активних. «Підсумки тижня» вже про них розповідали, і не лише у контексті негуманного ставлення до тварин. На ферми скаржаться місцеві. Наприклад, у селі Ковалин поблизу Києва кілька років тому. Причина смороду – відходи хутроферми. Такі ж скарги лунали й від мешканців Шульгівки, що у Дніпропетровській області. Активісти переконують, що донині ситуація в регіонах не поліпшилася.
«Ми маємо також дослідження води біля цих хутрових ферм, і це вода, яку не можна пити, це є небезпечним для здоров’я людей», – додала Чевганюк.
Ще 2019-го петиція про заборону виробництва хутра в Україні набрала необхідну кількість підписів. Відповідний законопроєкт навіть винесли на голосування в парламент, але згодом завернули.
«Автор законопроєкту і так знає, що проект є недосконалим. Він може в будь-який час перепрацювати законопроєкт і подати його знову. Цього не було зроблено. На жаль, у Верховну Раду заходять так звані «хайпові законопроєкти» – законопроєкти, які подають, тільки щоби привернути увагу до тієї чи іншої проблеми, і потім пропіаритися на цій проблемі», – зазначив голова комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Тож поки цей законопроєкт припадав пилом, у парламенті зареєстрували геть інший. Він не забороняє виробництво хутра, а лише вводить додаткові вимоги до виробників. Та депутати забракували і його.
«Якщо він отримає схвальні відгуки від профільних міністерств і асоціацій та від профільного комітету, то, звісно, через деякий час буде припинена діяльність, а протягом цього часу до цієї діяльності будуть введені нові умови», – уточнив Бондаренко.
Тож поки що хутро в Україні виробляють та активно продають. Але активісти не втомлюються нагадувати про «неприємне». Створили сайт із продажу шуб, щоб показати, скільки насправді коштує одяг із вбитої тварини. В асортименті шуби ціною життя 45 вбитих норок, 150 шиншил, 20 рисей, 250 білок або 35 лисиць.
Конопляне хутро5 канал / Час. Підсумки тижня
Та невже шубам із натурального хутра немає альтернативи? Гуманної і такої ж теплої. Звісно, є. Окрім пуховиків, скажімо, на синтепоні, це ще й так звані «еко-шуби» з «еко-хутра». І виробляють їх подекуди зі сміття, а точніше з перероблених ПЕТ-пляшок. Такі пляшки сортують за кольором, миють, пресують, ріжуть на дрібні шматочки і пропускають через паровий котел. У результаті утворюються гранули, з яких і роблять поліестер або штучну шерсть. Ціна такої шуби – у середньому 2-2,5 тис. грн. І побачити їх можна в асортименті величезної кількості всесвітньо відомих брендів. А от вже вітчизняні виробники підкинули ще одну альтернативу.
«Ми винайшли конопляне хутро. Це замінник тваринному хутру й синтетичному хутру. Наше гасло: «Ми не вбиваємо, ми вирощуємо», – розповіла засновниця українського бренду конопляного текстилю Оксана Дево.
Конопляне хутро антиалергенне, а за властивостями й на вигляд дуже подібне до овчини. Витримує морози до -20 градусів.Тож альтернатива натуральному завжди знайдеться. А от відмовлятися від нього чи ні – кожен вирішує сам.
Юрій Пугач, Артур Волосов, Едвард Белінський, Юрій Усік, «Підсумки тижня»