Поранені під час стрілянини на території заводу Південмаш у Дніпрі обурені тим, що стрільця Артемія Рябчука чимало людей виправдовують та вважають жертвою.
– Я хочу, щоб люди усвідомили, що підтримують ката. Мені здається, що розмова про булінг – це якась стратегія. Нереально за два місяці так довести людину, щоб вона з такою жорстокістю вбивала, – вважає поранений під час розстрілу на Південмаші Ігор Семенченко.
На підтвердження своїх слів переповідає, як Рябчук розстрілював сонних та беззбройних солдат навіть у ліжках.
– Пам’ятаю, як кухар забігає і кричить, що Рябчук збожеволів. Ще секунда – і він стоїть у дверях. Щойно повернувся – бачу, як він стріляє. Спочатку він поцілив у мене, потім ще в одного солдата, що лежав поряд, потім ще в одного і ще в одного, – відтворює хронологію подій ночі 27 січня Ігор Семенченко.
24-річний контрактник, який досі перебуває в реанімації після стрілянини, категорично заперечує дідівщину у військовій частині.
– Мені здається, що це якась диверсія. Артем досить професійно поводився зі зброєю, холоднокровно. Людина, що прослужила два місяці, так поводитись не може, – переконаний Ігор Семенченко.
Хто стає на захист Артемія Рябчука
Жителі Дніпра зібрались на мітинг у центрі міста з гучномовцем та плакатами, бо не довіряють офіційній версії слідства.
На їхнє переконання, у стрілянині на Південмаші винен далеко не один стрілець.
– Кожен має відповісти відповідно до закону: і Рябчук, і ті, хто змусили його це зробити. Він просто став жертвою, – говорить учасник акції Роман Сорокін.
Жертвою Артемія Рябчука вважає ще одна мітингувальниця Марія Гладка:
– Поки нічого не доведено. Можливо, там ще хтось стріляв. Є дуже багато неспівпадінь: на відео в нього був один одяг, під час затримання – інший.
Є група підтримки Рябчука і в соцмережах. Там користувачі діляться своїми версіями та певні, що в трагедії винна дідівщина, а за зброю строковик взявся через булінг у частині або ж його взагалі підставили.
Що говорять інші поранені
22-річна контрактниця Жанна Шарова, яку після трьох пострілів упритул лікарі буквально витягли з того світу, стверджує, що не була свідком жодних конфліктів у військовій частині.
– Я цієї людини взагалі не знала, ні ім’я, ні прізвища. Лише запам’ятала обличчя, – говорить дівчина.
Жанна Шарова додає: дуже рідко заступала в караул Рябчука.
– Служба йшла, як зазвичай, тихо та нормально. Я не знаю, чому він так вчинив, – каже поранена контрактниця.
Не помітив нічого підозрілого тієї ночі і наймолодший поранений – 19-річний Денис Намесник.
– Я його бачив, коли о пів на третю прийшов до приміщення. Він сидів читав книжку, все нібито нормально було, – пригадує хлопець.
Денис Намесник запевняє: ніхто не знущався над Артемієм Рябчуком та не бив його.
– Я взагалі гадки не маю про все, що говорять, – зауважує він.
Нагадаємо, що 27 січня о 03.40 на території Південного машинобудівного заводу в Дніпрі 20-річний солдат строкової служби Артемій Рябчук під час видачі зброї розстріляв караул військовослужбовців Нацгвардії із автомата Калашникова та втік.
Під час стрілянини в Дніпрі загинули четверо військових та вахтерка КПП. Ще п’ятьох поранених госпіталізували до лікарні.
Затримали Артемія Рябчука через шість годин у Підгородньому Дніпропетровської області.
Хлопець сам попросив перехожу жінку зв’язатися з поліцією та повідомити про його місцезнаходження.
Потім строковик, посміхаючись правоохоронцям, переповів, як розстрілював своїх товаришів по службі та працівників Південмашу.
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальні провадження за фактом умисного вбивства та службової недбалості керівництва Національної гвардії.
28 січня під час засідання в Кіровському райсуді Дніпра, де Рябчуку обирали запобіжний захід, нацгвардієць заявив, що визнає вину, а також що йому щиро шкода постраждалих.
А вже 3 лютого строковик змінив адвоката на приватного та відмовився від усіх свідчень, що дав напередодні.
За масове вбивство, дезертирство та викрадення зброї Артемію Рябчуку загрожує довічне ув’язнення.